Формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів фізичної культури в процесі занять легкою атлетикою

Одним із ключових завдань професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури є пошук формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів фізичної культури Мета – експериментальна перевірка впливу засобів легкої атлетики на формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх вчителів фізичної культури. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження, тестування, педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Результати дослідження. Формування здоров’язбережувальної компетентності включало початкову ідентифікацію самого студента з обраною спеціальністю, з соціальним запитом та завданням. У процесі проведення досліджень було виявлено, що впровадження вищезазначеної методики дозволило студентам творчо використовувати завдання, методи і засоби легкої атлетики, усвідомлювати корисність та результативність занять оздоровчою ходьбою і бігом, що призвело до покращення їх покращення їх здоров’я і формування здоров’язбережувальної компетентності. Висновки. В умовах навчальних занять легкою атлетикою й у позанавчальний час зі студентами доцільно використовувати засоби оздоровчої ходьби і бігом для формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх вчителів фізичної культури.

One of the key tasks of the professional training of future physical education teachers facing the modern education system is the search and implementation of health-saving technologies aimed at forming the professional competence of future physical education teachers. The purpose of the article is to experimental verification of the influence of athletics facilities on the formation of health-preserving competence of future physical education teachers. Methods: analysis of scientific and methodological literature; pedagogical methods (pedagogical observation, testing, pedagogical experiment); methods of mathematical statistics Results. The formation of professional competence included the initial identification of the student himself with the chosen specialty, with the social request and task. The success of didactic adaptation through physical exercises was ensured by such an organization of life, which contributed to a healthy lifestyle, preservation of physical and social health. To the fullest extent, this ensured the formation of professional competence of future teachers of physical culture, their recovery, regulation of psycho-emotional state and physical development. In the course of the research, it was discovered that the introduction of the above-mentioned methodology allowed students to creatively use the tasks, methods and means of health-saving activities, to realize the usefulness and effectiveness of healthy walking and running, which led to the improvement of their professional abilities. Conclusions. In the conditions of athletics classes and in extracurricular time with students, it is advisable to use the means of health-improving walking and running to form the health-preserving competence of future physical education teachers.