Освіта в міжчассі століть : науковий прогноз або нова філософська футурологія

З часів становлення людини як «homo sapiens» суспільство намагається навчати дітей, виховати у них здатність до самостійного життя та праці. Задля цього старші покоління передають дітям історично накопичений та власний досвід, знання і культуру, формують відповідно до історичного часу фундаментальні компетенції та цінності. Процес введення дитини у соціум отримав назву «соціалізації», а її основним механізмом визнано особливий інститут – «освіта». З тих пір і до наших днів навколо освіти точаться гострі дискусії. На вічне запитання – «чому навчати і як навчати?» – у суспільстві, здається, одностайної відповіді немає. І хоча більшість аналітиків, науковців, педагогів­практиків, пересічних громадян і громадських активістів переконані, що освіта має готувати людину до життя, а для цього – формувати її фізичне та духовне єство, які б дозволили їй жити людським чином, дискусії не вщухають. Характерним є й те, що в предметне поле дискурсу входять не тільки сьогоденні проблеми освіти, але й її контури в майбутньому. І це зрозуміло. Людина не стільки живе сьогоднішнім днем, скільки переживає майбутнє (як сучасне), намагається підготувати до життя в ньому своїх дітей і онуків. То ж яке майбутнє очікує на людство, якою має стати освіта, щоб забезпечити комфортне життя в ньому представникам нового і новітнього поколінь?

Since the formation of human as "homo sapiens", society has been trying to teach children, to educate them in the ability to live and work independently. Therefore, the older generations pass on to children their historically accumulated and own experience, knowledge and culture, and form fundamental competencies and values in accordance with historical time. The process of introducing a child into society is called "socialization", and its main mechanism is recognized as a special institution - "education". Since then and to nowadays, there have been heated debates about education. There seems to be no unanimous answer of society to the eternal question - "what teach and how to teach?" And although most analysts, scientists, educators, ordinary citizens and civic activists are convinced that education should prepare a person for life, and that is why - to form his physical and spiritual nature, which would allow him to live humanely. So, the debate continues. It is also characteristic that the subject field of discourse includes not only the current problems of education, but also its contours in the future. And this is understandable. Human does not live so much today as he experiences the future (as the present), he tries to prepare his children and grandchildren for life in it. The same future awaits humanity, what education should become in order to provide a comfortable life in it for the representatives of the new and new generations.