Комунікативна компетентність як складова професійної компетентності майбутніх вчителів початкових класів

У статті розглянуті питання формування комунікативної компетентності як складової професійної компетентності. Проаналізовані основні підходи вчених до визначення сутності компетентнісного підходу в системі освіти. Систематизовані основні підходи до визначення сутності комунікативної компетентності особистості. На основі аналізу науково-теоретичних джерел розглянуто та визначено поняття “комунікативної компетентності” як сукупність комунікативних норм, знань і правил педагогічного спілкування, оволодіння його ситуативною технологією, використання комунікативного потенціалу в повному обсязі, а це
забезпечує сприймання, розуміння, засвоєння, подальше використання, передачу інформації, а також уможливлює ефективність управління комунікативними процесами під час педагогічної діяльності.

The article deals with the issues of communicative competence as a component of professional competence. The main viewpoints of scientists to determine the nature of competence-oriented approach are reviewed here. The main approaches in understanding of the determination the nature of the communicative competence of a person are systematized. On the basis of the analysis the scientific
and theoretical source it was considered and defined the conception of "communicative competence" as a set of communicative norms, knowledge and rules of pedagogical communication, its situational technology mastering, and the application of communication potential to the full extent and it is a
result of providing the perception, understanding, assimilation, use in future, transfer of educational information and enabling effective control of communicative process during teaching.