Невідомий кінорежисер Ґабріелліно д’Аннунціо та його еротанатологічна філософія

У статті вперше здійснено систематизований розгляд творчості італійського кінорежисера Ґабріелліно д’Аннунціо (1886-1945), автора визначних повнометражних фільмів у жанрах "історично-декадентської трагедії" й "пеплуму": "Корабель" (1921) за Ґабріеле д’Аннунціо та "Quo vadis?" (1925) за Генриком Сєнкєвичем, кінопроектів "Гримаси Пульчинелли" (1921, втрачений) та "Донька Іоріо" (1933, незавершений), в контекстах культурологічної біографістики та еротанатологічної філософії.

В статье впервые представлено системное исследование творчества итальянского кинорежиссера Габриэллино д’Аннунцио (1886-1945), автора выдающихся полнометражных фильмов в жанрах "историческо-декадентской трагедии" и "пеплума": "Корабль" (1921) по Габриэле д’Аннунцио и "Quo vadis?" (1925) по Хенрику Сенкевичу, кинопроектов "Гримасы Пульчинеллы" (1921, утрачен) и "Дочь Иорио" (1933, не завершен), в контекстах культурологической биографистики и эротанатологической философии.

The article is the first approach to the works of the film director Gabriellino d`Annunzio (1886-1945), the author of the outstanding full-length workes filmed in genres of historical decadent tragedy and "peplum" "La Nave" (1921) after Gabriele d`Annunzio and "Quo Vadis?" (1925) after Henryk Sienkiewicz, film projects "Le smorfie di Pulcinella" (1921, considered as lost) and "La figlia di Iorio" (1933, unfinished), in contexts of biographical cultural study and philosophical erothanathology.