Емансипаційні тенденції в українській жіночій прозі кінця XIX - початку XX століття

У дисертації на прикладі прозової, критичної та епістолярної спадщини жінок письменниць Олени Пчілки, Наталії Кобринської, Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Дніпрової Чайки, Уляни Кравченко та ін. розкривається соціокультурна ситуація кінця ХІХ – початку ХХ століть з гендерної перспективи. З’ясовується співвіднесеність емансипаційного руху, модернізаційних процесів у мистецтві та актуалізації жіночої творчості. Письменниці пропонують нові координати дискурсу, де жінка презентується в парадигмі “нового” героя, який є носієм авторської свідомості. На широкому текстуальному матеріалі простежується внутрішня еволюція емансипованої героїні. Такий персонаж репрезентується як дихотомічна особистість. Розроблено періодизацію феміністичної літературної традиції та виявлено специфічні риси жіночого письма.

В диссертации на примере прозаического, критического и эпистолярного наследия женщин-писательниц Олены Пчилки, Натальи Кобрынской, Ольги Кобылянской, Леси Украинки, Днипровой Чайки, Ульяны Кравченко и др. раскрывается социокультурная ситуация конца ХІХ – начала ХХ веков по гендерной перспективе. Объясняется соотношение эмансипационного движения, модернистских процессов в искусстве и актуализации женской прозы. Писательницы предлагают новые координаты дискурса, где женщина презентуется в парадигме “нового” героя, который является носителем авторского сознания. На широком текстуальном материале отслеживается внутренняя эволюция эмансипированной героини. Этот персонаж репрезентируется как дихотомическая личность. Разработана периодизация феминистической литературной традиции и определены специфические черты женского письма.

A gender aspect of social and cultural situation at the turn of XIX and XX centuries in Ukrainian literature is determined on the materials of creative works by Olena Pchilka, Natalia Khobryns’ka, Olga Khobylyans’ka, Lesya Ukrainka, Dniprowa Chaika, Ulyana Khrawchenko and others; the investigate focus is on the phenomena of intense and broadly spreaded women creative activity. Having engaged a number of critical researches written during the long period the author analyses some characteristics of
reception of women-writers works. The critical discourse of women works interprete to be an original object. Critics researching the problem of women writings put an accent on acquaintances and consonance of their activity and feminist movement, some of them consider a new heroine theme, others describe some features of women writing manner (éscriture). The noteworthy quality of creative process of the women-writers is retraced. So it is revealed that reception of their works grounds also social factors, for example public judgment of emancipation in ordinary life, and psychological noncompatibility women-authors with male-critics determines the most important parameter of negative
reception of women works by contemporaries, and many women-writers become famous under male pseudonymes (pen-names).