Гемодинамічний профіль футболістів різного амплуа на етапі попередньої базової підготовки

У статті представлено результати дослідження функціонального стану серцево-судинної системи футболістів 13–15 років на етапі попередньої базової підготовки із застосуванням методу грудної реографії. Метою роботи було вивчення центральних гемодинамічних показників у спортсменів різного амплуа для обґрунтування диференційованих підходів до планування тренувального навантаження. У дослідженні взяли участь 44 юних футболісти, розподілених на експериментальну та контрольну групи з подальшим розподілом за ігровими амплуа: воротарі, захисники, півзахисники та нападники. Дослідження здійснено на констатувальному етапі експерименту. Зареєстровано основні показники грудної реографії: ударний об’єм, хвилинний об’єм кровообігу, серцевий індекс, загальний периферичний опір судин, потужність лівого шлуночка. Отримані результати засвідчили відсутність статистично значущих відмінностей між експериментальною та контрольною групами на вихідному рівні. Разом із тим, виявлено суттєві міжгрупові відмінності за ігровими амплуа. Нападники мали найвищі значення ударного об’єму, хвилинного об’єму кровообігу та потужності лівого шлуночка, що відображає підвищену аеробну здатність та функціональну адаптацію до інтенсивного ігрового навантаження. Воротарі характеризувались найнижчими показниками, що обумовлено специфікою їх ігрової діяльності, орієнтованої на короткочасні вибухові зусилля. Показники півзахисників і захисників займали проміжне положення. Встановлена специфіка гемодинамічного профілю дозволяє обґрунтувати необхідність індивідуалізації підготовки футболістів з урахуванням ігрової ролі. Отримані результати можуть бути використані для оптимізації тренувального процесу та формування персоналізованих моделей фізичного навантаження на етапі початкової спортивної спеціалізації.

The article presents the results of a study on the functional state of the cardiovascular system in 13–15-year-old football players during the stage of preliminary basic training using the method of thoracic rheography. The aim of the study was to examine the central hemodynamic indicators of athletes with different playing roles to justify differentiated approaches to training load planning. The study involved 44 young football players divided into experimental and control groups, with further categorization by playing position: goalkeepers, defenders, midfielders, and forwards. The research was conducted at the ascertaining stage of the pedagogical experiment. The following thoracic rheography indicators were recorded: stroke volume, cardiac output, cardiac index, total peripheral vascular resistance, and left ventricular power. The obtained results showed no statistically significant differences between the experimental and control groups at baseline. At the same time, notable inter-group differences were observed based on playing roles. Forwards demonstrated the highest values of stroke volume, cardiac output, and left ventricular power, reflecting greater aerobic capacity and functional adaptation to high-intensity game loads. Goalkeepers had the lowest values, which is attributed to the specific nature of their activity, primarily involving short-term explosive actions. Midfielders and defenders exhibited intermediate values. The identified specificity of the hemodynamic profile supports the necessity of individualizing the training process in accordance with the player’s role on the field. The findings can be used to optimize training strategies and develop personalized physical workload models at the stage of early sports specialization.