Лінгвософія обсценної лексики в інформаційному просторі воєнного часу: між нормою та експресією

Статтю присвячено дослідженню лінгвософських засад функціонування зниженої, зокрема обсценної, лексики в інформаційному просторі воєнного часу. У фокусі наукової розвідки перебуває взаємодія мовної норми та експресії як детермінанта трансформаційних процесів у сучасному публіцистичному й художньому дискурсі. Метою є виявлення семантико-прагматичного потенціалу обсценної лексики, визначення її дискурсивних ролей та аксіологічного навантаження в умовах суспільної напруги. Для аналізу обсценізмів використано як загальнонаукові, так і лінгвістичні методи. Для наукової інтерпретації фактичного матеріалу послуговувалися такими загальнонауковими методами, як спостереження над мовним матеріалом, аналіз і синтез (обґрунтування теоретичних положень). Описовий метод застосовано при систематизації фактичного матеріалу; функційно-семантичний використано з метою виявлення значеннєвих особливостей обсценізмів і визначення їхніх основних семантико-прагматичних функцій; дискурс-аналіз дав змогу простежити специфіку функціонування зниженої лексики в художньому та публіцистичному дискурсах воєнного часу, окреслити її роль у формуванні комунікативних стратегій і впливів на адресата; елементи лінгвоаксіологічного підходу залучено для інтерпретації цілісного навантаження обсценної лексики, аналізу оцінних смислів і механізмів вербалізації опозиції «свій – чужий». Матеріалом дослідження слугували тексти сучасного українського художнього та публіцистичного дискурсів періоду 2022 – початку 2026 рр. З’ясовано, що обсценна лексика в умовах воєнного часу виходить за межі маргінального мовного шару та виражає емоційний досвід, соціальну оцінку й колективну ідентичність.
Встановлено, що обсценна лексика реалізує широкий спектр функцій (емоційно-експресивну, оціночну, ідентифікаційну, маніпулятивну та катартичну). В публіцистичному дискурсі вона посилює впливовий потенціал тексту, сприяє мобілізації авдиторії та делегітимації ворога, в художньому забезпечує психологічну достовірність і стилістичну виразність. У результаті дослідження констатовано часткову трансформацію мовної норми, зумовлену підвищеною толерантністю до експресивно маркованих одиниць у публічному мовленні. Знижена лексика постає як важливий когнітивно-дискурсивний механізм осмислення воєнної реальності, формування ціннісних орієнтирів і підтримання колективної стійкості.

The article is devoted to the study of the linguo-philosophical foundations of the functioning of substandard, in particular obscene, vocabulary in the
information space of wartime. The focus of the study is the interaction between language norm and expression as a determinant of transformational processes in contemporary journalistic and literary discourse. The aim is to identify the semantic-pragmatic potential of obscene vocabulary, to determine its discursive roles, and to reveal its axiological load under conditions of social tension. Both general scientific and linguistic methods were employed to analyze obscene expressions. For the scientific interpretation of the empirical material, general methods such as observation of language data, analysis, and synthesis (for substantiating theoretical provisions) were applied. The descriptive method was used to systematize the empirical material; the functional-semantic method was applied to identify the semantic features of obscene units and determine their key semantic-pragmatic functions; discourse analysis made it possible to trace the specific features of the functioning of substandard vocabulary in literary and journalistic wartime discourse, as well as to outline its role in shaping communicative strategies and influencing the addressee; elements of the linguo-axiological approach were employed to interpret the value-related load of obscene vocabulary, analyze evaluative meanings, and examine the mechanisms of verbalizing the opposition ««us vs. them”. The research material consists of texts of contemporary Ukrainian literary and journalistic discourse from 2022 to early 2026. It has been established that, under wartime conditions, obscene vocabulary extends beyond a marginal linguistic layer and acquires the status of an important tool for expressing emotional experience, social evaluation, and collective identity. It has been demonstrated that obscene vocabulary performs a wide range of functions, including emotional-expressive, evaluative, identificational, manipulative, and cathartic. In journalistic discourse, it enhances the persuasive potential of texts, contributes to audience mobilization, and facilitates the delegitimization of the enemy, while in literary discourse it ensures psychological authenticity and stylistic expressiveness. The study confirms a partial transformation of language norms caused by increased tolerance toward expressively marked units in public communication. Substandard vocabulary thus emerges as an important cognitive-discursive mechanism for interpreting wartime reality, shaping value orientations, and maintaining collective resilience.