Соціальний вимір екуменічної діяльності Православних церков

Дисертація присвячена дослідженню соціального змісту участі Православних церков у екуменічному русі, аналізу стану, тенденцій і перспектив соціальної співпраці християнських церков у контексті розвитку сучасного екуменізму. У роботі розроблено класифікацію підходів до екуменізму, розкрито особливості православного екуменізму, окреслено соціальний зміст екуменічного руху та специфіку розвитку соціальної екуменічної діяльності Православних церков. Особливості участі Православних церков у екуменічному русі обумовлені православною еклезіологією, відповідно до якої лише Православна Церква повною мірою зберігає християнську істину, а отже, її екуменічна діяльність не може розглядатися поза свідченням Істини. Це стоїть на заваді повноцінної участі в русі. Значною мірою ситуацію ускладнює суттєва політична детермінованість екуменічних позицій помісних церков.

The dissertation is devoted to the research of the social content of Orthodox Churches participation in the Ecumenical Movement, to the analysis of the state, tendencies and perspectives of the Christian Churches social cooperation in the context of modern ecumenism development. In the work we’ve elaborated the classification of approaches to the ecumenism, revealed the features of the orthodox ecumenism, outlined the social content of the ecumenical movement and the peculiarity of the development of Orthodox Church ecumenical activity. The peculiarities of Orthodox Churches participation in the Ecumenical Movement are determined by the orthodox ecclesiology according to what it is only the Orthodox Church that is fully responsible for keeping the Christian truth and as a result its ecumenical activity can’t be considered separately from missionary that stands on the way to its full participation in the movement. Largely the essential political determination of the ecumenical positions of independent churches makes the situation more difficult.