Переосмислення періодизації тренувань у контексті сучасної спортивної науки

Abstract

У статті здійснено аналіз та узагальнення основних теоретичних підходів до періодизації тренувального процесу в контексті сучасних фізіологічних і методологічних уявлень спортивної науки. Розглянуто еволюцію концепції періодизації від класичних лінійних моделей довгострокового планування, представлених у працях В. М. Платонова, до етапних і спеціалізованих підходів Ю. В. Верхошанського, типологізації моделей періодизації Т. Бомпи та нелінійних схем планування навантажень В. Флека і С. Кремера. Особливу увагу приділено концепції блокової періодизації В. Ісуріна, яка ґрунтується на принципі концентрації тренувальних навантажень та врахуванні гетерохронності адаптаційних процесів різних функціональних систем організму. Показано, що відсутність універсальної моделі періодизації зумовлює необхідність гнучкого й диференційованого підходу до планування тренувального процесу залежно від віку, рівня підготовленості та мети тренувальної діяльності. Отримані узагальнення можуть бути використані у практиці спорту високих досягнень і фізичного виховання.The article presents a comprehensive analysis and synthesis of the main theoretical approaches to training periodization within the framework of contemporary physiological and methodological concepts of sports science. The evolution of periodization theory is examined, beginning with classical linear models of long-term training planning systematically developed in the works of V. M. Platonov, which emphasize hierarchical cyclicity and the sequential development of physical qualities over extended preparation periods. Further attention is given to the stage-based and highly specialized training concepts proposed by Y. V. Verkhoshansky, whose methodological contributions introduced the principle of concentrated training stimuli and significantly influenced the development of specialized strength and power preparation. The review also considers the typology of periodization models formulated by T. Bompa, including linear, undulating, and double periodization, which contributed to the practical adaptation of classical theory to different sports and competitive calendars. In addition, nonlinear load-planning approaches proposed by W. Fleck and S. Kraemer are analyzed, highlighting their emphasis on frequent variations in training volume and intensity within short time intervals to reduce monotony and the risk of overtraining. Particular attention is devoted to the concept of block periodization developed by V. Issurin, which is based on the concentration of training loads within relatively short blocks and takes into account the heterochrony of adaptive responses across different functional systems of the body. It is demonstrated that muscular, metabolic, and neuromuscular adaptations occur at different rates, which limits the effectiveness of universal multi-component training programs. The analysis confirms that no single periodization model can be considered universally applicable. Consequently, modern training planning requires flexible and differentiated approaches that account for athletes’ age, level of preparedness, training objectives, and competitive demands. The findings of this review may be applied in elite sport as well as in physical education and long-term athlete development programs.