Поняття консенсусу в сучасній вітчизняній філософсько-політичній думці

Природа і зміст консенсусу яскраво вимальовуються в системі таких категорій, як «конфлікт», «демократія», «толерантність», «злагода». Зокрема, консенсус є стратегією, протилежною конфлікту. Тоді як конфлікт супроводжується конфронтацією, суперництвом, конкуренцією або протиборством, консенсус ґрунтується на узгодженні, пошуку варіантів зближення, порозуміння, співпраці. З огляду на це консенсус є технологією реалізації демократичного способу життя, яка спирається на толерантність. Тому метою консенсусу завжди виявляється злагода, до якої прагнуть різні соціальні групи. Водночас досягнення консенсусу тримається на повазі до людини, закону і моралі. Суб’єкти, які нехтують законами, консенсусу не досягнуть. Те саме стосується моральних і загальних соціальних норм. Отже, консенсус потребує певних морально-етичних якостей, насамперед терпимості до інших поглядів та жадання розгорнутого діалогу і соціально-політичного компромісу. Головною компетенцією суб’єктів політичного процесу, які прагнуть консенсусу, є вміння домовлятися, здатність «чути одне одного», готовність до прийняття компромісних рішень.

Nature and content of consensus are clearly silhouetted in the system of such categories as «conflict», «democracy», «tolerance», «harmony». In particular, consensus is a strategy that is opposed to conflict. While conflict is accompanied by confrontation, rivalry, competition or showdown, consensus is based on negotiating, search of options for convergence, understanding and cooperation. Given this consensus is a technology of implementation of a democratic way of life, based on tolerance. Therefore, the aim of consensus is always accord that is sought by various social groups. However, reaching consensus is based on respect for human being, law and morality. Subjects who disregard the law, will not reach a consensus. The same applies to moral and general social norms. Thus, consensus requires certain moral and ethical qualities, especially tolerance towards other beliefs and desire for open dialogue and social and political compromise. The main competence of subjects of political process, seeking consensus, is the ability to negotiate, the ability to «hear each other», readiness to adopt compromise solutions.