Туризм України як прояв сучасної культурологічної тенденції

Стаття виділяє туризм України як актуальну соціокультурну практику та тенденцію, пов’язану з конкретними обставинами епохи. Розкрито генеалогічний зв’язок та тяглість традиції туризму в Україні від перших гуртків кінця XIX століття до сучасних віртуально-перформативних практик. Виділено емпіричні форми внутрішнього туризму як практики – екскурсії, відвідини заповідних зон, етномаршрути та ін. Зазначено, що внутрішній туризм має неабиякий і значною мірою досі нерозкритий потенціал порівняно з міжнародним туризмом. Помічено, що зростання користування громадян України внутрішніми туристичними маршрутами пов’язане з підвищенням рівня національної самосвідомості, викликане політичними подіями останніх часів (Помаранчева Революція, Революція Гідності). В результаті дослідження зроблено висновок про невичерпні можливості туризму, попри несприятливі соціальні та економічні наслідки пандемії коронавірусу.

The article singles out the tourism of Ukraine as a current socio-cultural practice and a trend related to specific context of the era. It is specified genealogical cohesion and time length of the tradition of tourism in Ukraine from the first communities of the end of the 19th century to modern virtual-performative practices. Empirical forms of domestic tourism as a practice – excursions, visits to conservation areas, ethnic routes, etc. are highlighted.
The author notes that domestic tourism has considerable and largely untapped potential compared to international tourism. It is marked that the increase in the use of domestic tourist routes by the citizens of Ukraine is associated with advanced national self-awareness caused by recent political events (the Orange Revolution, the Revolution
of Dignity). Research findings allow concluding the inexhaustible potential of tourism despite the adverse social and economic consequences of the coronavirus pandemic.