Взаємозв’язок особистісної корекції суб’єкта із становленням його духовності

Стаття присвячена проблемі визначення взаємозв’язку між рівнем духовності суб’єкта та особливостями його самокорекції. У своїй роботі ми виходимо з базових положень про те, що психічний розвиток людини в онтогенезі можна розглядати як поетапно-ієрархічне становлення рівнів психіки (свідомості й самосвідомості) від індивідного до особистісного, далі до індивідуального й до суб’єктного, які реалізуються в процесі динаміки об’єкт-суб’єктної та суб’єкт-суб’єктної взаємодії між людиною і соціумом (світом) і носять гармонійний, дисгармонійний чи збалансований характер. Такий діалектично-ієрархічний розвиток людини як суб’єкта одночасно виступає і механізмом його самокорекції.

This article is devoted to the problem of determining the relationship between the level of spirituality of the subject and features of its self-correction. In the work we start from the basic provisions that the mental development of human ontogeny can be regarded as a phased-hierarchical formation of levels of the psyche (consciousness and self-consciousness) of the individual to personal, then up to the individual and subjective that are implemented in the process dynamics object-subject and subject-subject interaction between man and society (world) and are harmonious disharmonious whether balanced character. Such dialectically – hierarchical development of man as a subject at the same time serves its mechanism of self-correction.