Зміни типів автономної регуляції серцевого ритму за впливу інтенсивних фізичних навантажень

У статті показано, що враховуючи зміни показників математичного та спектрального аналізу ВСР, а саме показники SI(стрес-індексу) та VLF було визначено індивідуальні типи автономної регуляції серцевого ритму та їх зміни за впливу інтенсивного тренувального навантаження. У вихідному стані в дослідженій групі спортсменів (К1) переважав оптимальний тип регуляції (43,6% випадків). Після тренувального навантаження (К2) переважає зниження стану
регуляторних систем (52,5%), тобто ІІ тип. Наступного після інтенсивного фізичного навантаження ранку переважаючим був оптимальний варіант регуляції- ІІІ тип. Ці варіанти є цілком фізіологічно очікуваними та пояснюються високою активністю симпатичного відділу ВНС одразу після навантаження та підвищеною активністю парасимпатичного відділу ВНС у період відновлення організму. В той же час виявлено варіанти регуляторних змін, які можуть свідчити про неадекватність реакції серцевосудинної системи на фізичне навантаження, а також такі, що можуть свідчить про перебіг відновних процесів у організмі спортсменів.

The article tackles the issue that, taking into account changes in the indicators of mathematical and spectral analysis of HRV, namely indices of SI (stress index) and VLF, individual types of autonomous regulation of cardiac rhythm were determined as well as their changes during the influence of intense training load and in the period after recovery. The vegetative equilibrium index in the study group reveals a shift in autonomic homeostasis toward vagotonia at all stages of control, which is significantly smaller after exercise. In the baseline condition, in most athletes of the studied group (K1), the optimal type of regulation (43.6% of cases) had approximately the same contribution of variants of moderately stressed (20.8%) and overstressed (21.8%) types. The least often in the initial state (13.9%) there is a decrease in the functional state of the regulatory systems. After the training load (K2), the state of the regulatory systems prevails (52.5%).
The optimal (23.8%) and moderately tense (17.8%) variants of regulation are significantly less frequent, and only 5.9% of
cases are of overstrained nature. The following morning after intense physical activity the distribution of types resembles the one in the initial state, but with a more pronounced predominance of the optimal variant (51.5%) and a uniform decrease in the contributions of other control options compared to the initial state. These variants are quite physiologically expected and are explained by the high activity of the sympathetic division of the ANS immediately after physical activity and the increased activity of the parasympathetic division of the ANS during the recovery of the organism. At the same time, variants of regulatory changes have been identified, which may indicate the inadequacy of the
cardiovascular system’s response to physical activity, as well as those that may indicate the course of recovery processes in the
body of athletes.