Місце філософії в освіті: наш формат

У даній розвідці, насамперед, розглядається специфіка філософії, філософського знання та процесу мислення як такого, що здатен впливати на формування свідомої істоти. Обстоюється думка щодо необхідності визнання філософської освіти як основоположної щодо формування здатності мислити.
Філософський підхід до осягнення сутності будь-якого явища чи процесу завжди зводився до суто теоретико-методологічних прийомів, які нібито лише й доступні даній царині знання. Але це далеко не так. Філософія – це досить специфічна система знання, яка вміє віднаходити смисловий зріз будь-чого та надає можливості до вживлення цього в практичну діяльність. Філософські методи залишаються найважливішими методологічними підставами та ефективним інструментом осмислення нової реальності та процесів нашої дійсності, і це осмислення мало б закладатися в освітній фундамент, а натомість ми отримуємо якщо не нівелювання філософії, то виведення її «на ринок». Здатність мислення, якій, в першу чергу, сприяє філософія, – це та навичка, якій варто вчитися та розвивати, а не заміняти її різноманітними «підсолоджувачами» надуманої інтелектуальної діяльності. Рефлексія як особлива здатність теж вимагає умов та певного знання, адже саме на основі цього й буде формуватися пізнавальний інтерес та постійне «розумове тренування». От як без знання категоріальної структури мислення навчити людину самостійно робити вибір? Як без критичного філософського мислення, без рефлексивності по відношенню до світу та до себе жити людині в сучасному світі? Ні, звісно, можна, і рецепти ми знайдемо. Але чи не доречніше було б на рівні освіти залишити можливість до закладання міцного фундаменту всього подальшого життя?

In this investigation, first of all, the specifics of philosophy, philosophical knowledge
and the process of thinking are considered as such, which is capable of influencing the formation of a conscious being. The opinion on the need to recognize philosophical education as fundamental for the formation of the ability to think is argued.
Philosophical methods remain the established methodological foundations and an effective tool for understanding the new reality and the processes of our reality, and this understanding should be laid in the educational foundation, and instead we get the equations of philosophy. The ability to think, which primarily contributes to philosophy, is a skill that should be learned and developed in order to conduct a full-fledged intellectual activity. Reflection, as a special ability, requires conditions and certain knowledge, since it is on the basis of this that cognitive interest and constant “mental learning” will be formed. Jurgen Habermas believes that today philosophy is able to enter into cooperation with the humanities, choosing for itself the role of a generator of ideas, a mediator and an interpreter from the perspective of the life world. In the mode of discursive ethics, philosophy is able to successfully fulfill the role of an organizer of the public application of reason to the discussion of scientific problems. Under these conditions, science emerges as a triumph of communicative reflection, and scientific knowledge receives its justification (legitimization) for the community of scientists as knowledge that is most acceptable in a rational sense. But, at present, it is not so simple. Since philosophy is increasingly squeezed out of the educational process, and accordingly, a person is deprived of being a fully thinking being.