Місце та доцільність застосування теппінгметрії при побудові методичної системи навчання єдиноборствам у старшій школі

Мета. Визначення доцільності та інформативності застосування результатів теппінгметрії для оцінки психофізіологічних і моторних показників як чинників формування методичної системи занять старшокласників єдиноборством дзю-дзюцу під час уроків фізичної культури. Наукова новизна. Вперше на основі проведеного комплексного дослідження параметрів теппінг-тесту, кореляційного аналізу між його показниками за критерієм Спірмена та оцінки величини знайдених ефектів за формулою Cohen’s d, які розцінюються від «великого» до «дуже великого», встановлено педагогічні і нейрофізіологічні паралелі та запропоновано алгоритм дій вчителя фізичної культури під час навчання єдиноборствам учнів загальноосвітніх шкіл віком 16-17 років. Результати. Результати емпіричного дослідження із використанням методу теппінгметрії довели, що виникають зміни параметрів частоти рухів в серіях, загальної кількості рухів (працездатність), внутрішньої впевненості, часу одиночного руху та коефіцієнту стабільності результатів, які відповідають поетапному формуванню адаптаційних перебудов нервово-м’язової системи під впливом регулярних занять єдиноборствами. Висновки. Застосування теппінг-тесту дає змогу вивчати перебіг психофізіологічних процесів, що з високим рівнем вірогідності дозволяє оцінювати індивідуальні та групові зміни педагогічних і нейрофізіологічних критеріїв підготовленості учнів, формувати та своєчасно корегувати програму занять єдиноборствами. На основі вищесказаного, можна констатувати, що теппінгметрія з високим рівнем доцільності може слугувати одним з наріжних каменів формування методичної системи занять старшокласників єдиноборствами на уроках фізичної культури в загальноосвітній школі.

Purpose. To determine the feasibility and informativeness of tapping test metrics for assessing psychophysiological and motor indicators as determinants in the formation of a methodological system for teaching senior school students jujutsu within physical education classes. Scientific novelty. Аn analytical and synthetic approach was applied to examine contemporary scientific and methodological literature, Internet resources, and scientometric databases (SCOPUS, Medline, SportDiscus) focusing on neuromotor control and the pedagogical integration of psychophysiological testing. The literature analysis revealed insufficient coverage of the dynamics of tapping tempo stability in adolescents engaged in combat sports, as well as the absence of unified methodological approaches to integrating tapping metrics into the structure of physical education lessons. At the second stage, a pedagogical experiment was carried out involving senior school students systematically practicing jujutsu. The empirical findings demonstrated significant changes in movement frequency across series, total number of movements (work capacity), confidence indicators, single-movement time, and performance stability. These changes reflect stage-by-stage neuromuscular adaptive remodeling under regular combat sports training. For the first time, based on a comprehensive assessment of tapping test parameters, Spearman’s rank correlation analysis of their interrelationships, and effect size estimation using Cohen’s d (ranging from large to very large), pedagogical and neurophysiological parallels were established. On this basis, an evidence-based decision-making algorithm was developed to guide physical education teachers in designing and timely adjusting combat sports training programs for secondary school students aged 16–17 years. Results. The findings of the empirical study employing the tapping metry method demonstrated significant changes in movement frequency across series, total number of movements (work capacity), internal confidence, single-movement time, and the coefficient of performance stability. These changes correspond to the stage-by-stage development of adaptive neuromuscular remodeling under the influence of regular combat sports training. Conclusions. Tapping metrics demonstrate high feasibility, accessibility, and prognostic value and may serve as a fundamental tool in developing a methodological system for teaching combat sports in general secondary education.