Підготовка майбутніх учителів до формування комунікативної культури молодших школярів засобами інтерактивних технологій

Дисертаційне дослідження спрямоване на теоретичне обґрунтування та експериментальну перевірку особливостей підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування комунікативної культури молодших школярів із використанням інтерактивних технологій. З огляду на складний, багатоаспектний і міждисциплінарний характер окресленої проблематики, у роботі висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження на філософському, загальнонауковому та конкретно-науковому рівнях. Кожен із названих рівнів розкрито через відповідні наукові підходи, концепції, теоретичні положення та ідеї, релевантні предмету дослідження. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше теоретично обґрунтовано та розроблено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування комунікативної культури молодших школярів засобами інтерактивних технологій, яка охоплює мету, завдання, методологічні підходи, принципи, педагогічні умови, зміст, етапи реалізації, форми, методи й засоби навчання, компоненти, критерії, показники та рівні сформованості досліджуваного феномена; визначено та науково обґрунтовано педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної культури молодших школярів (формування мотиваційної готовності до організації комунікативної взаємодії; удосконалення змістово-методичного забезпечення професійної підготовки з акцентом на інтерактивні технології; створення рефлексивного освітнього середовища на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії); уточнено сутність поняття «комунікативна культура молодших школярів» як інтегративної якості особистості, що поєднує мовленнєві, соціальні, етичні та поведінкові компоненти, а також структуру готовності майбутнього вчителя до її формування (мотиваційний, змістовий, операційний, рефлексивний компоненти); визначено критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до формування комунікативної культури учнів (високий, достатній, середній, низький); набули подальшого розвитку наукові уявлення про можливості інтерактивних технологій як ефективного засобу формування комунікативної культури молодших школярів та професійної підготовки майбутніх учителів, а також положення щодо інтеграції традиційних і інноваційних підходів у початковій освіті.

The dissertation research is aimed at the theoretical substantiation and experimental verification of the specific features of preparing future primary school teachers for the formation of communicative culture of junior schoolchildren using interactive technologies. Taking into account the complex, multifaceted, and interdisciplinary nature of the outlined problem, the work highlights the theoretical and methodological foundations of the research at the philosophical, general scientific, and specific scientific levels. Each of these levels is раскрыто through the corresponding scientific approaches, concepts, theoretical provisions, and ideas relevant to the subject of the study. The scientific novelty of the obtained results lies in the following: for the first time, a structural-functional model of preparing future primary school teachers for the formation of communicative culture of junior schoolchildren by means of interactive technologies has been theoretically substantiated and developed, which encompasses the goal, objectives, methodological approaches, principles, pedagogical conditions, content, stages of implementation, forms, methods and means of teaching, components, criteria, indicators, and levels of formation of the studied phenomenon; pedagogical conditions for the effective preparation of future teachers for the formation of communicative culture of junior schoolchildren have been defined and scientifically substantiated (formation of motivational readiness for organizing communicative interaction; improvement of content and methodological support of professional training with an emphasis on interactive technologies; creation of a reflective educational environment based on subject-subject interaction); the essence of the concept of “communicative culture of junior schoolchildren” as an integrative quality of personality combining speech, social, ethical, and behavioral components has been clarified, as well as the structure of the readiness of a future teacher for its formation (motivational, content-related, operational, reflective components); criteria, indicators, and levels of formation of the readiness of future primary school teachers for the formation of communicative culture of pupils (high, sufficient, medium, low) have been determined; scientific ideas about the possibilities of interactive technologies as an effective means of forming the communicative culture of junior schoolchildren and professional training of future teachers, as well as provisions regarding the integration of traditional and innovative approaches in primary education, have been further developed.