Рефлексивно-ціннісна регуляція розвитку учбових здібностей у молодшому шкільному віці

У дисертаційному дослідженні розроблено теоретичну модель рефлексивноціннісної регуляції учбових здібностей у молодшому шкільному віці. Виділено дорефлексивний, соціально-експектаційний, діяльнісно-нормативний та суб’єктно-ціннісний рівні регуляції. Доведено, що в основі рефлексивно-ціннісної регуляції розвитку учбових здібностей молодших школярів лежить потреба у визнанні, яка задовольняється шляхом поцінування досягнень дітей референтними особами. Виявлено, що перехід від нижчих до вищих рівнів регуляції розвитку здібностей пов’язаний з наростанням суб’єктності молодших школярів. Встановлено, що ускладнення процесів регуляції пов’язане зі зростанням рівня рефлексії здібностей та формуванням ціннісної свідомості. Здібності у свідомості школярів спочатку представлені як синкретичні утворення та предметоцентровані алгоритмічні уміння, а згодом як децентровані алгоритмічні та узагальнені уміння. В учнів послідовно формуються способи виконання діяльності та взаємодії з оточуючими, стратегії та особистісні якості. В ціннісній свідомості дітей збільшується кількість власних ціннісних утворень. Експериментально доведено, що застосування програми ціннісної підтримки, яка базується на використанні прислів’їв і приказок, актуалізує
механізми вищих рівнів рефлексивно-ціннісної регуляції.

A theoretical model of reflexive-value regulation of educational ability development in the primary school age is developed in the dissertation research. Prereflexive, socially expected, performance-normative and subject-value levels of regulation are singled out.
The basic factor of reflexive-value regulation of educational ability development of young schoolchildren is acknowledgement need, which is satisfied by positive evaluation of their achievements by reference people. Transition from lower to higher levels of regulation of ability development is related to the increase of subjectness of schoolchildren. The priorities of children’s activity change from imitation of models and execution of external demands to solving the tasks which are at first stipulated by the activity logic and later on the higher levels of reflexive-value regulation by the logic of personal self-development.
A theoretical model is corroborated on empirical level. Complications of regulation processes are associated with the growth of reflection of abilities and personal qualities and the formation of value consciousness. Abilities are successively represented in schoolchildren’s consciousness as syncretic, object-centered algorithmic, decentralized algorithmic and generalized skills. At first children perceive their skills in integrity and cannot single out separate components of them. Then schoolchildren learn to single out actions and operations with a help of a subject and algorithm of activity performance. In due course schoolchildren in addition to the components, which are necessary for performance of a narrow task, single out the separate generalized actions and operations. On the top-level of reflection development the schoolchildren single out constituent skills, which are based on the generalized intellectual actions, and can be used for the solution of a wide range of tasks.