Особливості гуманітарно-світоглядної підготовки інженерних кадрів (україно-польський досвід)

В дисертації розроблено концептуальні основи особливостей гуманітарносвітоглядної підготовки інженерних кадрів (україно-польський досвід), в контексті чого досліджено експлікацію гуманізації інженерної освіти у філософському дискурсі та проаналізовано синергетику гуманізму та технократизму як основу філософії підготовки сучасного інженера для пояснення закономірностей створення і розповсюдження складних людиновимірних систем. В контексті методологічних підходів (системного, структурного, діалектичного, герменевтичного, структурнофункціонального, синергетичного, міждисциплінарного) представлено характеристику інженерної освіти як складного соціального феномена, її вплив на процеси гуманітарно-світоглядної підготовки фахівців (на прикладі України та Польщі) та розкрито специфіку інженерної діяльності, яка має ґрунтуватися на засадах практичного людинознавства (гуманітарознавства). На основі аксіологічної, кроскультурної і постструктуралістської методології визначено детермінанти якості гуманітарно-світоглядної підготовки інженерних кадрів та з’ясовано ціннісно-аксіологічну систему поглядів майбутніх інженерів в умовах цивілізаційного розвитку.

In the thesis the conceptual basis features of humanitarian and ideological training of engineers (Ukraine-Polish experience) are elaborated, in the context of which the research of explication of humanization of engineering education in a philosophical discourse is done and analyzed the synergy of humanism and technocracy as the philosophy of preparation of the modern engineer to explain the patterns of creation complex of human measurable systems. In the context of methodological approaches (systemic, structural, dialectical, hermeneutic, structural-functional, synergistic, multidisciplinary approach) showed the characteristics of engineering education as a complex of social phenomenon and concept of philosophy of education and its influence on the process of humanitarian and ideological training of specialists (for example, Ukraine and Poland) and revealed specifics of engineering, which is based on the principles of practical human nature. Based on axiological, cross-cultural and poststructuralist methodologies identified as determinants of humanitarian and ideological training engineers and found value-axiological frame of future engineers in terms of civilization development.