Медіааналітика в контексті міждисциплінарного осмислення: інтеграція правових, суспільствознавчих та англомовних компетенцій

Abstract

У статті досліджується медіааналітика як когнітивна модель міждисциплінарного мислення, що інтегрує медійну, правову, історичну, лінгвістичну та суспільствознавчу складові сучасної гуманітарної освіти. Показано, що медіааналітика виходить за межі суто технічних або комунікаційних практик і виступає як інструмент пізнання соціальних процесів, розвитку критичного мислення та формування компетентностей нового часу. Особлива увага приділяється ролі правової культури у формуванні відповідального та етично свідомого медіафахівця, історичному контексту як джерелу аналітичного осмислення інформації, а також значенню англомовної компетентності, яка забезпечує доступ до міжнародного медіадискурсу та сприяє розвитку між-культурної комунікації. Досліджено методологічні підходи медіааналітики, зокрема поєднання контент-аналізу, дискурс-аналізу та соціально-комунікативних методів, що забезпечує комплексне розуміння сучасних інформаційних процесів і тенденцій у медіапросторі. Доведено, що медіааналітика може функціонувати як інтегративна платформа для поєднання знань із права, історії, мовознавства та суспільних наук, створюючи умови для формування аналітичної, мовної та етичної компетентності майбутніх журналістів, комунікаторів та дослідників у добу цифрових трансформацій. У статті підкреслюється значення міждисциплінарного підходу, який дозволяє не лише кількісно оцінювати інформаційні потоки, а й глибоко інтерпретувати культурні та соціальні наративи, що циркулюють у публічному просторі, сприяючи розвитку сучасної інформаційної культури та критичного осмислення медіапрактик.The article examines media analytics as a cognitive model of interdisciplinary thinking that integrates legal, historical, linguistic, and social components of modern humanities education. It shows that media analytics goes beyond purely technical or communication practices and acts as a tool for understanding social processes, developing critical thinking, and forming new-age competencies. Particular attention is paid to the role of legal culture in the formation of responsible and ethically conscious media professionals, the historical context as a source of analytical understanding of information, and the importance of English language competence, which provides access to international media discourse and promotes the development of intercultural communication. Methodological approaches to media analytics are explored, in particular the combination of content analysis, discourse analysis, and socio-communicative methods, which provides a comprehensive understanding of contemporary information processes and trends in the media space. It has been proven that media analytics can function as an integrative platform for combining knowledge of law, history, linguistics, and social sciences, creating conditions for the formation of analytical, linguistic, and ethical competence of future journalists, communicators, and researchers in the era of digital transformations. The article emphasizes the importance of an interdisciplinary approach, which allows not only to quantitatively assess information flows, but also to deeply interpret cultural and social narratives circulating in the public space, contributing to the development of modern information culture and critical understanding of media practices.