Державна політика в радянській Україні по відношенню до мусульман в післявоєнний період (за матеріалами архіву Уповноваженого Ради в справах релігійних культів при Раді міністрів СРСР по УРСР)

Abstract

Стаття присвячена державній політиці в Українській РСР щодо мусульман в післявоєнний період. Дослідження спирається на матеріали архіву Уповноваженного Ради у справах релігійних культів при Раді міністрів СРСР по УРСР, деякі документи вперше вводяться до наукового обігу. З’ясовано, що до початку 50-х рр. зареєстровані мусульманські громади існували, і, навіть після їх ліквідації, релігійне життя українських мусульман тривало. Продемонстровано, що головними центрами українського мусульманства були Київ, Харків та Донбас, де знаходились найбільші діаспори поволзьких татар-мусульман.The article is devoted to the state policy in the Ukrainian SSR in relation to the Muslims in the post-war period. The study is based on the materials of the archive of the Assignee of the Council for the Affairs of Religious Cults under the Council of Ministers of the USSR for the Ukrainian SSR. A number of documents was introduced for scientific use for the first time. It was revealed that before the beginning of the 50's in the Ukrainian SSR there were Muslim communities, including registered, and even after their liquidation, the religious life of the Ukrainian Muslims continued. It was demonstrated that the main centers of Ukrainian Islam were Kiev, Kharkov and Donbass, where the largest diasporas of Volga Muslim Tatars were located.