Трансформаційні вектори медіамаркетингу : фахова аналітика та медіа як навігаційна інфраструктура формування когнітивної медіаграмотності

У статті досліджено трансформацію медіамаркетингу в умовах цифрової епохи через концептуалізацію медіа як навігаційної інфраструктури інформаційного середовища та осмислення навігаційно-когнітивної медіаграмотності аудиторії. Обґрунтовано перехід від традиційної моделі медіамаркетингу, орієнтованої переважно на залучення уваги та просування контенту, до моделі керування інформаційною видимістю, довірою, репутацією та процесами інтерпретації інформації. Показано, що в умовах платформізації, алгоритмізації та інформаційного перенасичення медіа поступово починають виконувати не лише функцію поширення інформації, але й функції її відбору, структурування, фільтрації, верифікації та контекстуалізації. Відповідно, конкурентна цінність медіа дедалі більше визначається не оперативністю як такою, а здатністю забезпечу-вати аудиторію якісним контекстом, аналітичним поясненням та інформаційною навігацією. Окрему увагу приділено взаємозв’язку медіаграмотності аудиторії та ефективності медіамаркетингових стратегій, що ґрунтуються на довірі, репутаційному капіталі та відповідальній роботі з інформацією. Визначено, що навігаційна медіаграмотність є важливою компетентністю цифрової аудиторії, яка забезпечує здатність орієнтуватися в алгоритмічно організованому інформаційному середовищі, визначати релевантні джерела та вибудовувати власний інформаційний маршрут. Когнітивну медіаграмотність розглянуто як здатність критично осмислювати інформацію, розпізнавати маніпулятивні впливи та усвідомлено формувати смисли в умовах інформаційного й формалізованого тиску. Обґрунтовано, що поєднання навігаційної функції медіа, когнітивної медіаграмотності аудиторії та відповідального медіамаркетингу формує нові передумови суспільної та конкурентної стійкості медіа.

The article examines the transformation of media marketing in the digital age through the conceptualization of media as the navigational infrastructure of the information environment and an exploration of the audience’s navigational and cognitive media literacy. It justifies the transition from the traditional model of media marketing – focused primarily on attracting attention and promoting content – to a model of managing informational visibility, trust, reputation, and the processes of information interpretation. It is shown that in the context of phantomization, algorithmizing, and information overload, the media are gradually performing not only the function of disseminating information but also the functions of selecting, structuring, filtering, verifying, and contextualizing it. Accordingly, the competitive value of the media is increasingly determined not by timeliness per se, but by the ability to provide audiences with high-quality context, analytical explanations, and informational navigation. Particular attention is paid to the relationship between the audience’s media literacy and the effectiveness of media marketing strategies based on trust, reputational capital, and responsible handling of information. It has been determined that navigational media literacy is an important competency of the digital audience, which ensures the ability to navigate an algorithmically organized information environment, identify relevant sources, and construct one’s own information path. Cognitive media literacy is viewed as the ability to critically analyze information, recognize manipulative influences, and consciously construct meaning in the context of informational and algorithmic pressure. It is argued that the combination of the media’s navigational function, the audience’s cognitive media literacy, and responsible media marketing creates new prerequisites for the social and competitive sustainability of the media.