Промпт-інжиніринг як складова професійної підготовки майбутніх фахівців професійної освіти

У статті досліджено теоретичні та практичні засади використання промпт-інжинірингу як складової професійної підготовки майбутніх фахівців професійної освіти в умовах цифрової трансформації. Обґрунтовано актуальність формування компетентності з промпт-інжинірингу з огляду на розвиток генеративного штучного інтелекту та роз-ширення можливостей його застосування в освітньому процесі. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення інтеграції технологій штучного інтелекту в систему освіти України та наукові підходи до трактування понять «промпт-інжиніринг» і «професійна підготовка». Уточнено авторське визначення промпт-інжинірингу як складової цифрової компетентності, що передбачає проєктування, формулювання, оптимізацію та критичне оцінювання запитів до систем генеративного штучного інтелекту. Запропоновано класифікацію педагогічних промптів за функціональним призначенням і модель їх створення SMART-PROMPT EDU, яка визначає послідовність взаємодії користувача із системами генеративного штучного інтелекту. Охарактеризовано чотири рівні сформованості компетентності з промпт-інжинірингу: початковий, базовий, достатній і високий. Наведено приклад практичної реалізації запропонованих підходів у підготовці здобувачів освіти за освітньо-професійною програмою «Професійна освіта. Цифрові технології» Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Доведено, що інтеграція промпт-інжинірингу у професійну підготовку сприяє роз-витку цифрової, методичної, дослідницької та професійної компетентностей, критичного мислення, навичок відповідального використання генеративного штучного інтелекту, дотриманню принципів академічної доброчесності та підвищенню ефективності освітнього процесу.

This article examines the theoretical and practical foundations of using prompt engineering as a component of professional training for future vocational education specialists amid digital transformation. The relevance of developing prompt engineering competence is substantiated by the advancement of generative artificial intelligence and its expanding use in the educational process. The regulatory framework for integrating artificial intelligence into Ukraine’s education system and scholarly approaches to the concepts of “prompt engineering” and “professional training” are analyzed. The authors’ definition of prompt engineering as a component of digital competence, involving the design, formulation, optimization, and critical evaluation of queries to generative artificial intelligence systems, is refined. A classification of pedagogical prompts by functional purpose and the SMART-PROMPT EDU model for their creation are proposed, defining the sequence of user interaction with generative artificial intelligence systems. Four levels of prompt engineering competence are characterized: introductory, basic, sufficient, and advanced. An example of implementing the proposed approaches in training students of the educational and professional program “Vocational Education. Digital Technologies” at Vasyl Stefanyk Carpathian National University is presented. It is shown that integrating prompt engineering into professional training promotes digital, methodological, research, and professional competencies, critical thinking, responsible use of generative artificial intelligence, adherence to academic integrity, and greater effectiveness of the educational process in modern education systems.