Поняття та класифікація адміністративно-правових засобів забезпечення екологічної безпеки

У статті досліджено поняття та класифікацію адміністративно-правових засобів забезпечення екологічної безпеки. Обґрунтовано, що екологічна безпека не може бути забезпечена лише шляхом проголошення стратегічних цілей або закріплення загальних обов’язків держави у природоохоронній сфері. Реальне досягнення безпечного стану довкілля потребує системи конкретних адміністративно-правових засобів, за допомогою яких суб’єкти публічної адміністрації попереджають екологічні ризики, впорядковують діяльність суб’єктів господарювання, здійснюють контроль, застосовують примусові заходи та забезпечують відновлення порушеного екологічного стану. Запропоновано розглядати адміністративно-правові засоби забезпечення екологічної безпеки як установлені нормами адміністративного права способи, прийоми, процедури та інструменти владно-організуючого впливу суб’єктів публічної адміністрації, спрямовані на попередження екологічних загроз, припинення небезпечної діяльності, мінімізацію шкоди довкіллю, охорону життя і здоров’я людини та забезпечення належного функціонування екологічно значущих суспільних відносин.
Визначено, що такі засоби мають публічно-правовий, превентивний, владно-організаційний і відновлювальний характер. Обґрунтовано доцільність їх класифікації за функціональним призначенням, характером впливу, суб’єктом застосування, стадією реагування на екологічну загрозу, юридичними наслідками та ступенем обов’язковості. Наголошено, що класифікація адміністративно-правових засобів має не лише теоретичне, а й практичне значення, оскільки дозволяє впорядкувати діяльність публічної адміністрації, уникнути дублювання повноважень, визначити оптимальний засіб реагування та підвищити результативність забезпечення екологічної безпеки.

The article examines the concept and classification of administrative and legal means of ensuring environmental security. It is substantiated that environmental security cannot be ensured only by declaring strategic goals or establishing general obligations of the state in the field of environmental protection. The actual achievement of a safe environmental condition requires a system of specific administrative and legal means through which public administration entities prevent environmental risks, regulate the activities of business entities, exercise supervision, apply coercive measures and ensure the restoration of the disturbed environmental condition. It is proposed to understand administrative and legal means of ensuring environmental security as methods, techniques, procedures and instruments of authoritative and organizational influence established by administrative law and applied by public administration entities in order to prevent environmental threats, stop dangerous activities, minimize environmental damage, protect human life and health, and ensure the proper functioning of environmentally significant social relations. It is determined that such means have a public-law, preventive, authoritative-organizational, procedural, supervisory and restorative nature. The expediency of their classification is substantiated according to functional purpose, nature of influence, subject of application, stage of response to an environmental threat, legal consequences and degree of binding force. It is emphasized that the classification of administrative and legal means has not only theoretical but also practical significance, since it allows organizing the activities of public administration, avoiding duplication of powers, determining the optimal means of response and increasing the effectiveness of ensuring environmental security.