Професійна суб’єктність суб’єкта публічного адміністрування на деокупованих територіях: таксономія Блума як адміністративний фільтр та принцип адміністративної відповідності

У статті досліджено проблему формування професійної суб’єктності посадових осіб на деокупованих територіях України крізь призму кадрових механізмів перехідного правосуддя. Автор виходить із того, що правова аномія та колапс сенсотворення, притаманні фундаментальним кризам деокупації, унеможливлюють механічне застосування довоєнних регламентів і вимагають від суб’єкта управління здатності до автономного конструювання правопорядку. Здійснено критичний аналіз традиційного розуміння кадрового скринінгу (vetting) як суто репресивного, «негативного» фільтра, спрямованого лише на відсіювання недоброчесних осіб. Спираючись на міжнародні стандарти, зокрема операційну рамку ООН, обґрунтовано, що такий підхід є доктринально неповним, провокує кадровий вакуум та несе ризики інституційної дестабілізації. Це зумовлює потребу в обов’язковому та рівноцінному застосуванні конструктивного критерію інституційної спроможності (capacity). Для подолання дефіциту спроможності запропоновано конструктивний адміністративний фільтр, методологічною базою якого слугує переглянута таксономія освітніх цілей Блума в редакції Л. Андерсона та
Д. Кратволя (2001). Аргументовано, що для вищого корпусу державної служби (категорія «А») нормативними кваліфікаційними вимогами мають стати метакогнітивний вимір та вищі когнітивні процеси оцінювання і творення. Легітимність надання педагогічним моделям статусу обов’язкових адміністративних регламентів доведено, з опертям на концепцію соціальної інженерії Р. Паунда, компаративним аналізом стандартів Executive Core Qualifications у США та нормативного закріплення компетентнісних рамок в Адміністративному кодексі Румунії. Як інструмент синхронізації кваліфікаційних вимог, програм підготовки та кадрового оцінювання введено принцип адміністративної відповідності, похідний від конструктивної узгодженості Дж. Біггса. Обґрунтовано, що його нормативне впровадження є передумовою подолання зафіксованого емпіричними дослідженнями 2026 року латентного опору посадовців конкурсним процедурам та практики призначень за критерієм персональної лояльності.

This article examines the problem of shaping the professional agency of public officials in the de-occupied territories of Ukraine through the lens of the personnel mechanisms of transitional justice. The author's premise is that the legal anomie and collapse of sensemaking characteristic of the fundamental crises of de-occupation render the mechanical application of pre-war regulations untenable and demand of the administrative actor a capacity for the autonomous construction of the legal order. The article offers a critical analysis of the conventional conception of vetting as a purely punitive, "negative" filter directed solely at screening out those lacking integrity. Drawing on international standards, and in particular the UN operational framework, it argues that this conception is doctrinally incomplete, that it engenders a personnel vacuum, and that it carries the risk of institutional destabilisation. Hence the need to treat the constructive criterion of institutional capacity as a mandatory requirement of equal standing. To remedy the capacity deficit, the author proposes a constructive administrative filter grounded methodologically in the revised taxonomy of educational objectives of B. Bloom as reworked by L. Anderson and D. Krathwohl (2001). It is submitted that, for the senior civil service (Category "A"), the metacognitive dimension together with the higher-order cognitive processes of evaluating and creating ought to become statutory qualification requirements. The legitimacy of elevating pedagogical models to the status of binding administrative regulations is established, on the strength of R. Pound's conception of social engineering, through a comparative analysis of the Executive Core Qualifications standards in the United States and of the statutory entrenchment of competency frameworks in the Administrative Code of Romania. As a means of synchronising qualification requirements, training programmes and personnel appraisal, the article introduces the principle of administrative alignment, derived from J. Biggs's constructive alignment. It is argued that the statutory adoption of this principle is a precondition for overcoming both the latent resistance of officials to competitive procedures, as documented by empirical research in 2026, and the practice of appointments governed by the criterion of personal loyalty.