Психолого-педагогічний супровід тренінгу як засобу стабілізації емоційного стану педагогічних та науково-педагогічних працівників в умовах війни

У статті обґрунтовано концептуальні засади та практичне значення психолого-педагогічного супроводу тренінгової роботи як дієвого засобу стабілізації емоційного стану педагогічних і науково-педагогічних працівників в умовах воєнного стану. Наголошено, що війна в Україні зумовила екстремальне зростання психоемоційного навантаження на освітян, які змушені поєднувати власну психологічну травматизацію з відповідальністю за забезпечення якості освітнього процесу та підтримку здобувачів освіти. Доведено, що традиційні педагогічні практики потребують доповнення спеціалізованими інструментами емоційної саморегуляції та професійної підтримки. Метою дослідження є теоретичне осмислення сутності психолого-педагогічного супроводу тренінгів та експериментальне підтвердження його ефективності у зниженні рівнів тривожності та емоційного вигорання фахівців. Методологічну основу роботи становлять міждисциплінарний підхід, теорії емоційної саморегуляції, концепції кризової психології та діяльнісний підхід до професійного розвитку. У статті систематизовано принципи психолого-педагогічного супроводу, зокрема гуманістичну спрямованість, конфіденційність, створення атмосфери психологічної безпеки та ресурсну орієнтацію.
Детально описано модель тренінгової програми, структурованої за модулями: психоедукація, робота з тілесними проявами стресу, опанування навичок емоційної саморегуляції та відновлення внутрішніх ресурсів. Емпіричну частину дослідження проведено на основі анкетування та тестування дев’яноста семи педагогічних і науково-педагогічних працівників м. Києва. Аналіз результатів за шкалою Спілберга-Ханіна та методикою К. Маслач засвідчив високий рівень емоційного виснаження та тривожності респондентів до початку експерименту. Після впровадження тренінгової програми зафіксовано статистично значущу позитивну динаміку: частка осіб із високим рівнем тривожності суттєво зменшилася, а показники емоційного вигорання знизилися за рахунок активізації внутрішніх адаптаційних ресурсів учасників. Доведено, що психолого-педагогічний супровід тренінгу не лише стабілізує психоемоційний стан особистості, а й сприяє підвищенню стресостійкості та професійної стійкості педагога в умовах перманентної кризи. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням більш індивідуалізованих програм підтримки, що враховуватимуть специфіку професійної діяльності та індивідуально-психологічні особливості фахівців для запобігання професійному вигоранню в умовах невизначеності.

The article substantiates the conceptual foundations and practical significance of psychological and pedagogical support for training sessions as an effective means of stabilizing the emotional state of pedagogical and scientific-pedagogical staff under martial law. It emphasizes that the war in Ukraine has caused an extreme increase in the psycho-emotional burden on educators, who are forced to balance their own psychological trauma with the responsibility of ensuring the quality of the educational process and supporting students. The study demonstrates that traditional pedagogical practices require supplementation with specialized tools for emotional self-regulation and professional support. The research aims to theoretically conceptualize the essence of psychological and pedagogical support for training sessions and experimentally confirm its effectiveness in reducing levels of anxiety and emotional burnout among professionals. The methodological framework of the work is based on an interdisciplinary approach, theories of emotional self-regulation, concepts of crisis psychology, and an activity-oriented approach to professional development. The article systematizes the principles of psychological and pedagogical support, including humanistic orientation, confidentiality, the creation of an atmosphere of psychological safety, and a resource-based orientation. A model of the training program is described in detail, structured into modules covering psycho-education, working with somatic manifestations of stress, mastering emotional self-regulation skills, and restoring internal resources. The empirical part of the study was conducted through surveys and testing of ninety-seven pedagogical and scientific-pedagogical staff members in Kyiv. An analysis of the results using the Spielberger-Hanin scale and the Maslach Burnout Inventory revealed a high level of emotional exhaustion and anxiety among respondents prior to the experiment. Following the implementation of the training program, a statistically significant positive trend was recorded: the proportion of individuals with high levels of anxiety decreased substantially, and indicators of emotional burnout declined due to the activation of participants' internal adaptive resources. It is proven that psychological and pedagogical support for training sessions not only stabilizes an individual’s psycho-emotional state but also contributes to enhancing the stress resilience and professional stability of educators amidst a permanent crisis. Prospects for further research are linked to the development of more individualized support programs that account for the specificities of professional activity and the individual psychological characteristics of specialists to prevent professional burnout in conditions of uncertainty.