Готовність майбутніх учителів фізичної культури до організації краєзнавчо-туристичної діяльності

У статті актуалізовано проблему підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації краєзнавчо-туристичної діяльності в умовах посилення вимог до практичної спрямованості педагогічної освіти та модернізації сучасної школи. Наголошено, що зазначений напрям роботи є невід’ємним складником комплексного фізичного, національно-патріотичного та екологічного виховання молоді. Метою дослідження є визначення рівня сформованості готовності здобувачів освіти до здійснення зазначеного виду діяльності у системі послідовної педагогічної освіти на різних етапах їхнього професійного становлення. Дослідження проводилося серед студентів трьох освітніх рівнів (фаховий молодший бакалавр, бакалавр, магістр) із використанням комплексу емпіричних і взаємодоповнювальних методів: анкетування, фахового тестування, самооцінювання та рефлексивного опитування. Структуру готовності розглянуто як інтегративне багатокомпонентне утворення, що органічно включає мотиваційний, когнітивний, практичний (операційно-діяльнісний) і рефлексивний складники. Обробка результатів здійснювалася за допомогою методів описової статистики з визначенням відсоткового розподілу рівнів сформованості кожного компонента. Результати дослідження засвідчили, що найвищі показники за всіма компонентами притаманні студентам бакалаврату, що свідчить про глибокий і достатній рівень їхньої професійної підготовки до проведення заходів у польових умовах. У здобувачів фахового молодшого бакалавра переважають середні значення, що вказує на сформованість базових знань і вмінь, які ще потребують подальшого розвитку. Встановлено, що у магістрів за достатнього рівня мотиваційного та рефлексивного компонентів спостерігається парадоксальна недостатня сформованість суто практичних умінь. Це суттєво ускладнює їхню готовність до самостійної організації безпечної краєзнавчо-туристичної діяльності з учнями. Подібна тенденція частково пояснюється зміщенням акцентів у магістерських програмах на науково-дослідну й управлінську роботу за рахунок зменшення годин на туристичні практики. Зроблено висновок про гостру необхідність удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури шляхом посилення її практико-орієнтованої складової, забезпечення логічної наступності між освітніми рівнями та створення реальних умов для формування досвіду самостійної діяльності через збільшення обсягів практик.

The article highlights the issue of preparing future physical education teachers to organize local history and tourism activities amid increasing demands for the practical orientation of pedagogical education and the modernization of contemporary schools. It is emphasized that this area of work is an integral part of the comprehensive physical, national-patriotic, and ecological upbringing of the youth. The study aims to determine the students' level of readiness to carry out this type of activity within the system of continuous pedagogical education at various stages of their professional development. The research was conducted among students across three educational levels (Professional Junior Bachelor, Bachelor, and Master) using a set of empirical and complementary methods: questionnaires, professional testing, self-assessment, and reflective surveys. The readiness structure is considered an integrative, multicomponent formation that organically includes motivational, cognitive, practical (operational-activity), and reflective components. The results were processed using descriptive statistics to determine the percentage distribution of the formation levels for each component. The findings revealed that the highest indicators across all components belong to bachelor's degree students, indicating a deep and sufficient level of professional training for conducting activities in field conditions. Meanwhile, Professional Junior Bachelor candidates predominantly demonstrated average values, pointing to the acquisition of basic knowledge and skills that require further development. Notably, it was established that master’s students, despite possessing adequate motivational and reflective components, exhibit a paradoxical lack of purely practical skills. This significantly hampers their readiness to independently organize safe local history and tourism activities with pupils. Such a trend is partially explained by the shifting focus of master's programs toward research and managerial work at the expense of hours dedicated to practical tourism training. The study concludes that there is an urgent need to improve the professional training of future physical education teachers by strengthening its practice-oriented component, ensuring logical continuity between educational levels, and creating tangible conditions for gaining independent experience through increased practical training hours.