Wolność religijna jako prawo człowieka: ujęcie filozoficzno-prawno-terminologiczne

Artykuł pt. „Wolność religijna jako prawo człowieka: ujęcie filozoficzno-prawno-terminologiczne” stanowi wieloaspektową analizę specyfiki jednego z fundamentalnych i przyrodzonych praw człowieka. Głównym celem pracy jest refleksja nad wielowymiarowością pojęcia wolności religijnej, uwzględniająca jego filozoficzne, prawne, terminologiczne oraz kulturowe aspekty. Autor podejmuje próbę pogłębionego zdefiniowania i usytuowania tej wolności w ramach uniwersalnego systemu ochrony praw człowieka, wychodząc poza klasyczny podział na wolność wyznania i wolność od religii, na rzecz szerszej koncepcji obejmującej sferę przekonań światopoglądowych, tradycji i tożsamości. W części teoretycznej artykuł rekonstruuje podstawy aksjologiczne i doktrynalne praw człowieka, podkreślając przyrodzony, powszechny i niezbywalny charakter wolności religijnej. Szczególna uwaga zostaje poświęcona złożonym relacjom między wolnością religijną a innymi prawami oraz dobrami chronionymi, co rodzi konieczność ciągłego poszukiwania proporcjonalnej równowagi. Kluczową osią analizy jest dogłębne omówienie trzech wymiarów wolności religijnej: podmiotowego, temporalnego i przedmiotowego. W zakresie temporalnym autor podejmuje innowacyjną i kontrowersyjną refleksję, argumentując, że w świetle określonych przekonań wolność ta może mieć zastosowanie od momentu poczęcia (realizowana zastępczo przez rodziców), a jej emanacją jest także odpowiednie postępowanie z ciałem po śmierci. Ta perspektywa ukazuje ewolucyjny i fazowy charakter korzystania z tego prawa w cyklu życia jednostki. W artykule podkreślona została również kluczowa rola państwa i mechanizmów ochrony. Autor wskazuje, że zadaniem państwa nie jest ustanawianie tej wolności, lecz jej skuteczna ochrona i gwarantowanie za pomocą systemu środków prawnych oraz instytucjonalnych. Konieczność jej artykulacji w prawie stanowionym wynika z pragmatyzmu i ułatwia efektywną ochronę. Artykuł zwraca także uwagę na społeczny wymiar wolności religijnej jako elementu zapobiegającego konfliktom oraz fundamentalnego warunku pokojowego współistnienia w pluralistycznym społeczeństwie. Podsumowując, praca oferuje całościowe, teoretyczno-prawne ujęcie wolności religijnej, ukazując ją jako dynamiczne, złożone i nieustannie ewoluujące prawo, którego ochrona wymaga ciągłego dialogu i elastycznego podejścia prawodawcy.

The article entitled "Religious Freedom as a Human Right: A Philosophical-Legal-Terminological Perspective" provides a multifaceted analysis of the specificity of one of the fundamental and inherent human rights. The main aim of the study is to reflect on the multidimensional nature of the concept of religious freedom, taking into account its philosophical, legal, terminological, and cultural aspects. The author attempts a profound definition and contextualization of this freedom within the universal system of human rights protection, moving beyond the classical division into freedom of religion and freedom from religion, towards a broader concept encompassing the sphere of worldview beliefs, traditions, and identity. In the theoretical part, the article reconstructs the axiological and doctrinal foundations of human rights, emphasizing the inherent, universal, and inalienable nature of religious freedom. Particular attention is paid to the complex relationships between religious freedom and other rights and protected interests, which necessitates a continuous search for a proportional balance. A key axis of the analysis is an in-depth discussion of the three dimensions of religious freedom: subjective, temporal, and objective. In the temporal dimension, the author undertakes an innovative and controversial reflection, arguing that, in light of specific beliefs, this freedom may apply from the moment of conception (exercised vicariously by parents), and its emanation also includes appropriate treatment of the body after death. This perspective reveals the evolutionary and phased nature of exercising this right throughout an individual's life cycle. The article also highlights the crucial role of the state and protection mechanisms. The author points out that the state's task is not to establish this freedom, but to effectively protect and guarantee it through a system of legal and institutional measures. The necessity of its articulation in statutory law stems from pragmatism and facilitates effective protection. The article also draws attention to the social dimension of religious freedom as an element preventing conflicts and a fundamental condition for peaceful coexistence in a pluralistic society. In summary, the work offers a comprehensive, theoretical-legal perspective on religious freedom, presenting it as a dynamic, complex, and constantly evolving right, the protection of which requires continuous dialogue and a flexible approach by the legislator.

Стаття під назвою «Релігійна свобода як право людини: філософсько-правово-термінологічний підхід» представляє багатоаспектний аналіз специфіки одного з фундаментальних і притаманних людині прав. Основною метою дослідження є осмислення багатовимірності поняття релігійної свободи з урахуванням його філософських, правових, термінологічних та культурних аспектів. Автор робить спробу глибокого визначення та контекстуалізації цієї свободи в рамках універсальної системи захисту прав людини, виходячи за межі класичного поділу на свободу віросповідання та свободу від релігії на користь ширшої концепції, що охоплює сферу світоглядних переконань, традицій та ідентичності. У теоретичній частині стаття реконструює аксіологічні та доктринальні засади прав людини, наголошуючи на притаманному, універсальному та невід’ємному характері релігійної свободи. Особливу увагу приділено складним взаємозв’язкам між релігійною свободою та іншими правами та захищеними інтересами, що зумовлює необхідність постійного пошуку пропорційного балансу. Ключовою віссю аналізу є поглиблений розгляд трьох вимірів релігійної свободи: суб’єктного, темпорального та предметного. У темпоральному вимірі автор вдається до інноваційної та дискусійної рефлексії, стверджуючи, що згідно з певними переконаннями ця свобода може застосовуватися з моменту зачаття (здійснюється представницьки батьками), а її виявом також є належне поводження з тілом після смерті. Ця перспектива розкриває еволюційний та фазований характер реалізації цього права протягом життєвого циклу індивіда. У статті також підкреслено вирішальну роль держави та механізмів захисту. Автор зазначає, що завданням держави не є встановлення цієї свободи, а її ефективний захист та гарантування через систему правових та інституційних заходів. Необхідність її артикуляції в позитивному праві випливає з прагматизму та сприяє ефективному захисту. Стаття також звертає увагу на соціальний вимір релігійної свободи як елемента запобігання конфліктам та фундаментальної умови мирного співіснування в плюралістичному суспільстві. Підсумовуючи, робота пропонує цілісний, теоретико-правовий погляд на релігійну свободу, представляючи її як динамічне, складне та постійно еволюціонуюче право, захист якого вимагає постійного діалогу та гнучкого підходу з боку законодавця.