Тяглість української культури в мистецьких артефактах сьогодення

У статті виявлено та обґрунтовано тяглість культури в утвердженні ідеї «українізації культурного простору» у мистецьких артефактах сьогодення, зокрема у діяльності Творчого об’єднання «МУР». Здійснено детальний аналіз концептів «тяглість культури», «українізація» для виявлення мистецьких засобів їх репрезентації у формах сучасного мистецтва як форми суспільної свідомості українців, виявлено мистецькі артефакти, що відображають та утверджують у часі і просторі української культури ідею українізації. Українізація у сучасному українському суспільстві повинна зберігати баланс між законодавчо-правовою сферою та особистісною мотивацією, коли законодавча база гарантує право кожного вільно користуватися українською мовою як рідною чи державною, брати участь у культуротворчому процесі і водночас створювати позитивний імідж української мови у «життєвому світі» існування української держави, суспільства та індивіда – через різні форми і види культури. Важливим тут є розуміння процесу українізації не лише як політичного, а й особистісного. Вважаємо, що політика «лагідної українізації» (термін з’явився у публічному дискурсі у 2019–2021 роках) є неприйнятним компромісом із багаторічною русифікацією, а тому має бути послідовною і гарантованою законодавством, слугувати прикладом у персоналіях достойників, культур-ній привабливості, стати вибором і відповідальністю усіх і кожного. Українізація як культурно-історичне явище, процес відновлення та утвердження суб’єктності спільноти не повинна бути інструментом політики, а умовою створення вільного, органічного життєвого простору. Саме для досягнення цієї мети ставали до спротиву покоління українських митців. І в тяглості культури «спротив» стає передумовою, трансформується в «утвердження» суб’єктності України та її культури зусиллями сучасної молодої мистецької генерації, зокрема діяльності Творчого об’єднання «МУР» (2022).

The article reveals and substantiates the continuity of culture in the affirmation of the idea of “Ukrainization of cultural space” in contemporary art artifacts, in particular in the activities of the Creative Association «MUR». A detailed analysis of the concepts of “cultural continuity” and “Ukrainization” was carried out to identify artistic means of their representation in contemporary art as a form of Ukrainian public consciousness. Artistic artifacts were identified that reflect and affirm the idea of Ukrainization in the time and space of Ukrainian culture. Ukrainization in contemporary Ukrainian society must maintain a balance between the legislative and legal sphere and personal motivation, where the legislative framework guarantees everyone's right to freely use Ukrainian as their native or official language, participate in the cultural process, and at the same time create a positive image of the Ukrainian language in the “living world” of the Ukrainian state, society, and the individual through various forms and types of culture. It is important to understand the process of Ukrainization not only as political, but also as personal. We believe that the policy of “gentle Ukrainization” (a term that appeared in public discourse in 2019–2021) is an unacceptable compromise with many years of Russification, and therefore must be consistent and guaranteed by law, serve as an example in the personalities of dignitaries and cultural appeal, and become the choice and responsibility of each and every one. Ukrainization as a cultural and historical phenomenon, a process of restoring and affirming the subjectivity of the community, should not be a political tool, but a condition for creating a free, organic living space. It was precisely to achieve this goal that generations of Ukrainian artists rose up in resistance. And in the continuity of culture, “resistance” becomes a prerequisite, transforming into the “affirmation” of the subjectivity of Ukraine and its culture through the efforts of the contemporary young artistic generation, in particular the activities of the Creative Association «MUR» (2022).