Міф та його роль у любові
Журнал
Culturological Almanac
ISSN
2786-7242
Дата випуску
2026-05
Автор(и)
Павленко, Надія Леонідівна
DOI
10.31392/cult.alm.2026.2.37
Анотація
У статті представлено комплексний аналіз феномену міфотворчості в контексті міжособистісних стосунків та формування образу Іншого. Авторка розглядає міф не як викривлення реальності, а як інструмент конструювання спільного буття, що може мати як життєствердний, так і руйнівний потенціал.
Основну увагу приділено розмежуванню конструктивної та деструктивної міфотворчості. Визначено, що деструктивний аспект міфу виявляється у спробах маніпуляції партнером через нав’язування йому свого фантазійного образу. У такому разі міф стає інструментом об’єктивації Іншого, що призводить до виникнення симбіотичної залежності та невротичних вимог. Авторка підкреслює, що гнів та розчарування у стосунках часто є наслідком невідповідності реальної людини створеному міфологічному канону, що перетворює міф на «в’язницю» для обох партнерів. На противагу цьому доведено, що конструктивна міфотворчість усвідомлюється як позитивна потенція, що надихає. В її основі лежить бачення справжньої сутності Іншого, а не проекція власних очікувань. Авторка приходить до висновку, що щире прийняття коханої людини такою, якою вона є, дозволяє міфу стати «крилами» стосунків – живильною силою, яка дає ресурс для зростання. Конструктивний міф описується як гнучкий, дбайливий та чуйний процес, що базується на вірі в «божественне світло» партнера, допомагаючи йому проявити свої найкращі якості. У дослідженні підкреслено, що психологічна зрілість у парі проявляється через мистецтво балансування між сакралізацією стосунків та тверезим гумором, між спільною міфологією та індивідуальною автономією. Конструктивність міфотворчості визначається її динамічною та діалогічною властивістю: вона має живити душевний зв'язок, залишаючись гнучкою структурою, яка коригується під впливом реального досвіду зустрічі з Іншим. Стаття також пропонує погляд на міф як на етичну відповідальність за збереження свободи партнера в межах створеного ідеалу.
Основну увагу приділено розмежуванню конструктивної та деструктивної міфотворчості. Визначено, що деструктивний аспект міфу виявляється у спробах маніпуляції партнером через нав’язування йому свого фантазійного образу. У такому разі міф стає інструментом об’єктивації Іншого, що призводить до виникнення симбіотичної залежності та невротичних вимог. Авторка підкреслює, що гнів та розчарування у стосунках часто є наслідком невідповідності реальної людини створеному міфологічному канону, що перетворює міф на «в’язницю» для обох партнерів. На противагу цьому доведено, що конструктивна міфотворчість усвідомлюється як позитивна потенція, що надихає. В її основі лежить бачення справжньої сутності Іншого, а не проекція власних очікувань. Авторка приходить до висновку, що щире прийняття коханої людини такою, якою вона є, дозволяє міфу стати «крилами» стосунків – живильною силою, яка дає ресурс для зростання. Конструктивний міф описується як гнучкий, дбайливий та чуйний процес, що базується на вірі в «божественне світло» партнера, допомагаючи йому проявити свої найкращі якості. У дослідженні підкреслено, що психологічна зрілість у парі проявляється через мистецтво балансування між сакралізацією стосунків та тверезим гумором, між спільною міфологією та індивідуальною автономією. Конструктивність міфотворчості визначається її динамічною та діалогічною властивістю: вона має живити душевний зв'язок, залишаючись гнучкою структурою, яка коригується під впливом реального досвіду зустрічі з Іншим. Стаття також пропонує погляд на міф як на етичну відповідальність за збереження свободи партнера в межах створеного ідеалу.
This article presents a comprehensive analysis of the phenomenon of myth-making in the context of interpersonal relationships and the formation of the image of the Other. The author views myth not as a distortion of reality, but as a tool for constructing a shared existence, one that can have both life-affirming and destructive potential. The focus is on distinguishing between constructive and destructive myth-making. It is determined that the destructive aspect of myth manifests itself in attempts to manipulate a partner by imposing one’s own fantastical image upon them. In such cases, the myth becomes a tool for objectifying the Other, leading to the emergence of symbiotic dependence and neurotic demands. The author emphasizes that anger and disappointment in relationships are often the result of a real person’s failure to conform to a created mythological canon, which turns the myth into a “prison” for both partners. In contrast, it has been demonstrated that constructive myth-making is perceived as a positive, inspiring force. It is based on a vision of the true essence of the Other, rather than a projection of one’s own expectations. The author concludes that sincerely accepting a loved one in their immediate presence allows the myth to become the “wings” of the relationship – a life-giving force that provides the resources for growth. A constructive myth is described as a flexible, caring, and sensitive process based on faith in the partner’s “divine light,” helping them to manifest their best qualities. The study emphasizes that psychological maturity in a couple manifests itself through the art of balancing the sacralization of the relationship with a healthy sense of humor, and shared mythology with individual autonomy. The constructive nature of myth-making is determined by its dynamic and dialogical nature: it must nourish the emotional bond while remaining a flexible structure that is adjusted under the influence of the real experience of encountering the Other. The article also offers a view of myth as an ethical responsibility to preserve the partner’s freedom within the framework of the created ideal.
Файл(и)![Ескіз]()
Вантажиться...
Назва
Pavlenko_314_320.pdf
Розмір
338.49 KB
Формат
Adobe PDF
Контрольна сума
(MD5):dce791c68a0fcfc270dfb3116d10c3ec
