Герменевтичний вимір та методологічний потенціал «Живої бібліотеки» у зміцненні соціальної згуртованості багатокультурних громад
Журнал
Culturological Almanac
ISSN
2786-7242
Дата випуску
2026-05
Автор(и)
Афанасьєва, Людмила
Глебова, Наталя
Демчик, Олександр
DOI
10.31392/cult.alm.2026.2.17
Анотація
Стаття присвячена теоретико-методологічному обґрунтуванню герменевтичного виміру та концептуалізації прикладного потенціалу інноваційної соціокультурної практики «Жива бібліотека» в умовах сучасних кризових трансформацій в Україні. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку дієвих комунікативно-діяльнісних моделей для інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та зміцнення соціо-культурної згуртованості, зокрема у багатокультурних громадах Приазов’я, які зазнали значних деструкцій внаслідок повномасштабної війни та окупації. У роботі застосовано комплекс методів філософської та психологічної герменевтики, феноменологічного аналізу соціокультурних наративів, теорії комунікативної дії та методів соціального проектування. У результаті дослідження розроблено та науково обґрунтовано цілісну триетапну модель функціонування соціальної практики «Жива бібліотека». На першому етапі (текстуалізація життєвого досвіду) індивідуальні наративи лідерів ВПО концептуалізуються як «антропологічний текст», де через рефлексію ретроспективного, лімінального та проспективного горизонтів суб'єктивна травма трансформується у рефлексивний соціокультурний капітал. На другому етапі (розгортання герменевтичного простору діалогу) взаємодія «Живої книги» та «Читача» розглядається як процес «активного читання», що веде до «злиття горизонтів розуміння», деконструкції соціокультурних стереотипів та упереджень за допомогою фасилітатора, який виступає в ролі «герменевтичного медіатора». На третьому етапі (праксеологічне соціальне моделювання) в межах «Лабораторії співавторів» обґрунтовано перехід від інтерпретації до спільної дії, де змішані паритетні групи (ВПО та місцеві мешканці) конструюють нову інклюзивну соціокультурну реальність громади через розробку спільних інтеграційних мікропроєктів.
Доведено, що «Жива бібліотека» у поєднанні з проєктним моделюванням виступає ефективним інструментом подолання маргіналізації ВПО, формування горизонтальних мереж довіри та розвитку інклюзивного локального врядування. Перспективи подальших досліджень пов'язані з емпіричною апробацією розробленої моделі у приймаючих громадах України та вимірюванням когнітивно-поведінкових змін учасників діалогу.
Доведено, що «Жива бібліотека» у поєднанні з проєктним моделюванням виступає ефективним інструментом подолання маргіналізації ВПО, формування горизонтальних мереж довіри та розвитку інклюзивного локального врядування. Перспективи подальших досліджень пов'язані з емпіричною апробацією розробленої моделі у приймаючих громадах України та вимірюванням когнітивно-поведінкових змін учасників діалогу.
The article is devoted to the theoretical and methodological substantiation of the hermeneutic dimension and the conceptualization of the applied potential of the innovative socio-cultural practice "Human Library" in the conditions of contemporary crisis transformations in Ukraine. The relevance of the study is driven by the urgent need to find effective communicative and action-oriented models for the integration of internally displaced persons (IDPs) and strengthening socio-cultural cohesion, particularly in the multicultural communities of the Azov region, which suffered significant destruction due to full-scale war and temporary occupation. The study applies a complex of methods, including philosophical and psychological hermeneutics, phenomenological analysis of socio-cultural narratives, the theory of communicative action, and social modeling methods. As a result of the research, a comprehensive three-stage model for the functioning of the "Human Library" social practice has been developed and scientifically substantiated. In the first stage (textualization of life experience), individual narratives of IDP leaders are conceptualized as an "anthropological text," where through the reflection of retrospective, liminal, and prospective horizons, subjective trauma is transformed into reflexive socio-cultural capital. In the second stage (deployment of the hermeneutic space of dialogue), the interaction between the "Human Book" and the "Reader" is considered as a process of "active reading," leading to the "fusion of horizons of understanding," and the deconstruction of socio-cultural stereotypes under the guidance of a facilitator acting as a "hermeneutic mediator." In the third stage (praxiological social modeling), within the "Co-authors Laboratory," the transition from interpretation to collective action is substantiated, where mixed parity groups (IDPs and local residents) construct a new inclusive socio-cultural reality of the community through the development of joint integration micro-projects. It has been proven that the "Human Library," combined with project modeling, serves as an effective tool for overcoming the marginalization of IDPs, forming horizontal networks of trust, and developing inclusive local governance. Perspectives for further research are related to the empirical testing of the developed model in host communities of Ukraine and measuring the cognitive-behavioral changes of dialogue participants.
Файл(и)![Ескіз]()
Вантажиться...
Назва
Afanasieva_151_159.pdf
Розмір
345.17 KB
Формат
Adobe PDF
Контрольна сума
(MD5):3e0ee929c5424c03fb269041d207327a
