Розвиток інноваційного потенціалу майбутніх учителів початкової школи в процесі вивчення «Методики навчання громадянської та історичної освітньої галузі»

У статті теоретично обґрунтовано та методично розроблено систему розвитку інноваційного потенціалу майбутніх учителів початкової школи у процесі їхньої підготовки до викладання громадянської та історичної освітньої галузі. Актуальність дослідження зумовлена вимогами Професійного стандарту вчителя та реаліями реформи Нової української школи, що потребують від педагога готовності до роботи в умовах цифровізації та формування національної ідентичності учнів. Розкрито сутність інноваційної компетентності як інтегративного утворення та виокремлено її ключові компоненти: аксіологічно-мотиваційний, когнітивно-дискурсивний, технологічно-операційний та аналітико-рефлексивний. У дослідженні доведено, що методична підготовка в закладах вищої освіти має трансформуватися від репродуктивного засвоєння знань до активного проєктування цифрового та ігрового контенту. Визначено потенціал дисципліни «Методика навчання громадянської та історичної освітньої галузі» через впровадження проблемних лекцій, лабораторно-практичних занять та дослідницько-орієнтованого навчання. Особливу увагу приділено систематизації інноваційних засобів, серед яких: інтерактивна візуалізація часу, технології віртуальної реальності, гейміфіковані платформи тощо. Практична значущість дослідження полягає у розробці алгоритму створення здобувачами вищої освіти методичного портфоліо, що забезпечує верифікацію інноваційних прийомів під час педагогічної практики.
Доведено, що інноваційна компетентність поєднує в собі готовність до ціннісної трансформації змісту освіти, а саме: відтворення національної ідентичності, формування критичного мислення та технологічна спроможність використання сучасних технологій навчання. Такий інноваційний потенціал здобувачів вищої освіти успішно впливатиме на викладання громадянської та історичної освітньої галузі в початковій школі.

This article substantiates and methodologically elaborates a system for developing the innovative potential of future primary school teachers in the process of their professional training to teach civic and historical education. The relevance of the study stems from the requirements of the Professional Standard for Teachers and the realities of the New Ukrainian School reform, which require teachers to be prepared to work in an environment of digitalisation and to foster pupils’ national identity. The study explores the nature of innovative competence as an integrative construct and identifies its key components: axi-ological-motivational, cognitive-discursive, technological-operational, and analytical-reflective. The study demonstrates that methodological training in higher education institutions must shift from reproductive knowledge acquisition to the active design of digital and game-based content. The potential of the course ‘Methodology of Teaching in the Field of Civic and Historical Education’ is realised through the implementation of problem-based lectures, laboratory and practical sessions, and research-oriented learning. Particular attention has been paid to the systematisation of innovative educational technologies, including interactive time visualisation, virtual reality technologies and gamified platforms. The practical significance of the study lies in the development of an algorithm enabling higher education students to create a teaching portfolio that facilitates the verification of innovative teaching methods during their teaching placements.
It has been demonstrated that innovative competence combines a readiness for a values-based transformation of educational content, namely: the cultivation of national identity, the development of critical thinking, and the technological ability to utilise modern teaching technologies. Such innovative potential among higher education students will have a positive impact on the teaching of civic and historical education in primary schools.