Formation of foreign language competence: educational paradigms and artificial intelligence

It is emphasized that when developing a pedagogical system for the formation of the personality of a future specialist, it is extremely important to adhere to a certain scientific paradigm. The adoption of the humanistic paradigm as the leading one is emphasized, and it is considered that teaching within such a paradigm is based on subject-subject relations between the teacher and the student, which contributes to the manifestation of the latter’s personal qualities and abilities and is the basis for further learning. The reliance on the cultural paradigm is emphasized, the leading idea of which is the education of a cultured person (a person of culture and a person in culture). The cultural paradigm is aimed at the assimilation of universal elements of culture and values in the process of education and upbringing. It has been found that when addressing the issue of improving the quality of professional knowledge among future specialists, it is necessary to rely on the traditional knowledge paradigm. Within its framework, the basic concepts, terms, and definitions of the relevant subject area are updated, without which it is impossible to form an individual educational product. Therefore, the acquisition of humanities knowledge contributes to the purposeful formation of an understanding of the significance of cultural heritage values in future specialists and the ability to implement them in their future professional activities. The role of artificial intelligence in shaping the personality of future specialists is considered, the possibilities of its application for the purpose of developing foreign language competence are characterized, and its advantages and possible challenges are analyzed. It is noted that only a comprehensive implementation strategy will allow the advantages of artificial intelligence to be maximized without compromising academic integrity and traditional educational values.

Наголошено про те, що при розробці педагогічної системи формування особистості майбутнього фахівця надзвичайно важливим є дотримання певної наукової парадигми. Підкреслено взяття гуманістичної парадигми як провідної та розглянуто, що навчання в межах такої парадигми ґрунтується на суб’єкт-суб’єктних відносинах між викладачем і студентом, що сприяє виявленню особистісних якостей останнього, його здібностей, та є основою для подальшого навчання. Підкреслено спирання на культурологічну парадигму, провідною ідеєю якої є виховання культурної людини (людини культури та людини в культурі). Культурологічна парадигма спрямована на засвоєння універсальних елементів культури і цінностей у процесі навчання і виховання. Зазначена парадигма передбачає набуття майбутнім фахівцем високого рівня культури мовлення, інформаційної культури, культури мислення; йому необхідно залучитися до відповідної організаційної (корпоративної) культури. Досліджено, що при вирішенні проблеми підвищення у майбутніх фахівців якості знань професійної спрямованості необхідно спиратися на традиційну знаннєву парадигму. В її межах здійснюється актуалізація основних понять, термінів, визначень відповідної предметної сфери, без чого неможливе формування індивідуального освітнього продукту. Тому засвоєння гуманітарних знань сприяє цілеспрямованому формуванню у майбутніх фахівців розуміння значущості цінностей культурної спадщини й умінню їх реалізовувати в майбутній професійній діяльності. Розглянуто роль штучного інтелекту у формуванні особистості майбутнього фахівця, його кореляцію з освітніми парадигмами, схарактеризовано можливості його застосування з метою формування іншомовної компетентності, проаналізовано його переваги та можливі ризики.