Формування мотивації у майбутніх учителів до навчання плавання учнів

У статті розглядається проблема формування мотивації у майбутніх учителів до навчання плавання учнів закладів загальної середньої освіти. Розкрито актуальність дослідження, яка зумовлена недостатньою розробленістю цього питання у вітчизняній педагогічній науці, суперечністю між суспільним запитом на педагогів, здатних ефективно організовувати навчання школярів плаванню, та реальним рівнем мотиваційної готовності випускників педагогічних університетів до цього виду діяльності. Розглянуто вміння плавати не лише як елемент фізичної куль-тури, а й як життєво важлива навичка, що зумовлює особливу відповідальність учителя фізичної культури за її формування в учнів. Висвітлено сутність мотивації як системоутворювального компонента професійної підготовки майбутнього педагога фізичної культури, що інтегрує ціннісні орієнтації, професійні інтереси та прагнення до педагогічної майстерності. Обґрунтовано доцільність розмежування зовнішнього та внутрішнього рівнів мотивації. Встановлено, що внутрішня мотивація є значно ефективнішим чинником якісної педагогічної діяльності, оскільки забезпечує автономність, компетентність та відчуття зв’язку майбутніх учителів з учнями. Визначено, що пріоритетним завданням закладу вищої освіти є трансформація зовнішніх мотивів студентів у стійку внутрішню мотивацію до навчання плавання учнів. Відповідно визначено три взаємопов’язані напрями формування означеної мотивації. Мотиваційно-стимулювальний напрям реалізується через створення емоційно позитивного освітнього середовища, використання активних методів навчання, організацію педагогічної практики у закладах із реальним упровадженням модуля «Плавання»(ОК плавання з методикою викладання). Зроблено висновок, що ефективність формування мотивації забезпечується інтеграцією теоретичної підготовки з практичною діяльністю та систематичним розвитком педагогічної рефлексії студентів.

The article examines the problem of forming motivation in future teachers to teach swimming to students of secondary education institutions. The relevance of the study is due to the insufficient development of this issue in domestic pedagogical science and the contradiction between the public demand for teachers able to effectively organize swimming instruction and the actual level of motivational readiness of pedagogical university graduates. The ability to swim is considered not only as an element of physical culture, but also as a vital skill, which determines the special responsibility of the physical education teacher for its formation in students. The essence of motivation is highlighted as a system-forming component of professional training, integrating value orientations, professional interests and the desire for pedagogical mastery. The expediency of distinguishing external and internal levels of motivation is substantiated. Intrinsic motivation is identified as a more effective factor of quality pedagogical activity, as it ensures autonomy, competence and a sense of connection between future teachers and students. The priority task of a higher education institution is to transform extrinsic motivation into stable intrinsic motivation for teaching swimming. This transformation requires a purposeful pedagogical approach that takes into account the individual needs and professional aspirations of each student. Three interrelated directions of motivation formation were determined. The motivational and stimulating direction is implemented through an emotionally positive educational environment, active teaching methods, and pedagogical practice with real implementation of the «Swimming» module. The effectiveness of motivation formation is ensured by the integration of theoretical training with practical activities and the systematic development of students’ pedagogical reflection.