Проєктно-орієнтоване навчання інформатики як засіб формування практичної готовності здобувачів ступеня молодшого бакалавра до професійної діяльності в галузі інформаційних технологій

У статті обґрунтовано доцільність застосування проєктно-орієнтованого навчання інформатики як ефективного засобу формування практичної готовності здобувачів ступеня молодшого бакалавра до професійної діяльності в галузі інформаційних технологій (ІТ). Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрової економіки та зростанням вимог ринку праці до фахівців. Традиційне навчання, що зосереджене переважно на засвоєнні теорії, синтаксису мов програмування та базових алгоритмів, не повною мірою забезпечує готовність студентів до виконання комплексних професійних завдань у реальних умовах. Зроблено теоретичний аналіз науково-педагогічної літератури та нормативних документів, педагогічне спостереження, аналіз результатів практичної проєктної діяльності студентів. Доведено, що розроблення цілісного цифрового продукту (вебсайту, бази даних, мобільного застосунку, чат-бота) дозволяє органічно поєднати фундаментальну підготовку з практикою. Виокремлено п’ять компонентів практичної готовності, які успішно формуються завдяки проєктному навчанню: мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, комунікативно-командний та рефлексивно-оцінювальний. Визначено ключові методичні умови ефективної організації проєктної роботи: спрямованість на реальні завдання ІТ-сфери, поступове зростання складності, чітка структура етапів виконання (від постановки проблеми до презентації продукту), прозорі критерії оцінювання та гармонійне поєднання індивідуальної відповідальності з командною взаємодією. Обгрунтовано, що проєктно-орієнтоване навчання має відігравати не допоміжну, а провідну роль в освітньому процесі підготовки ІТ-фахівців. Воно створює умови для максимального наближення навчання до реальних потреб індустрії, розвиває навички командної роботи, професійне мислення та відповідальність студентів.

The article substantiates the feasibility of applying project-oriented computer science learning as an effective means of developing the practical readiness of junior bachelor’s degree students for professional activity in the field of information technology (IT). The relevance of the study is driven by the rapid development of the digital economy and the growing demands of the labor market for specialists. Traditional education, which focuses primarily on mastering theory, programming language syntax, and basic algorithms, does not fully ensure students’ readiness to perform complex professional tasks under real-world conditions. The research involved a theoretical analysis of scientific and pedagogical literature and regulatory documents, pedagogical observation, and an analysis of the outcomes of students’ practical project activities. It is demonstrated that developing a comprehensive digital product (such as a website, database, mobile application, or chatbot) allows for an organic integration of fundamental training with practice. Five components of practical readiness that are successfully developed through project-based learning have been identified: motivational, cognitive, operational-activity, communicative-team, and reflective-evaluative. The key methodological conditions for the effective organization of project work have been determined: alignment with real-world IT tasks, a gradual increase in complexity, a clear structure of execution stages (from problem statement to product presentation), transparent evaluation criteria, and a harmonious combination of individual responsibility and team interaction. It is substantiated that project-oriented learning should play a leading, rather than an auxiliary, role in the educational process of training IT specialists. It creates the conditions for aligning education as closely as possible with real industry needs, while developing students’ teamwork skills, professional thinking, and accountability.