Використання моделей штучного інтелекту у процесі підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва

У статті обґрунтовано концептуальні засади підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до застосування технологій штучного інтелекту (ШІ). Дослідження покликане усунути наявний розрив між технологічною доступністю таких систем і браком дидактичної бази для їх ефективного впровадження у мистецьку освіту.
Еволюцію використання інновацій в освітньому процесі структуровано через три парадигмальні моделі: управління когнітивною діяльністю (ШІ як транслятор знань), партнерської взаємодії (алгоритм як фасилітатор) та лідерства здобувача. Доведено, іцо саме остання модель є стратегічним орієнтиром, оскільки перетворює цифрові інструменти на засіб креативної аугментацїї та максимізує творчий потенціал майбутнього фахівця.
Доведено, іцо серед стратегічних переваг імплементації ШІ виокремлено глибоку персоналізацію навчання, розбудову інноваційних освітніх середовищ та оптимізацію дистанційної підготовки.
Водночас проаналізовано ключовий бар’єр: більшість сучасних освітніх застосунків зорієнтована переважно на базові когнітивні рівні (запам’ятовування, тестування). Схарактеризовано моделі застосування штучного інтелекту, а для розвитку критичного мислення та фахової креативності обґрунтовано потребу переходу до складніших систем - імітаційного моделювання, віртуальної реальності та гейміфікації.
Зроблено висновок, що повноцінна інтеграція цих технологій вимагає оновлення освітніх програм, разе 'язання етико-правових питань (зокрема академічної доброчесності під час генерації музичного контенту) та розробки спеціалізованих платформ у тісній синергії IT-фахівців і фахівців музичного мистецтва.

The article substantiates the conceptual foundations for preparing future music teachers to apply artificial intelligence (AI) technologies. The research aims to bridge the existing gap between the technological accessibility o f such systems and the lack o f a didactic framework fo r their effective implementation in arts education.
The evolution o f integrating innovations into the educational process is structured through three paradigmatic models: the management o f cognitive activity (AI as a knowledge transmitter), partnership interaction (the algorithm as a facilitator), and learner leadership. It is demonstrated that the latter model serves as a strategic benchmark, as it transforms digital tools into instruments o f creative augmentation and maximizes the creative potential o f future professionals.
The study highlights that the strategic advantages o f A I implementation include profound personalization o f learning, the development o f «smart campuses», and the optimization o f distance education.
Simultaneously, a key barrier is analyzed: the majority o f modern educational applications are primarily geared toward basic cognitive levels (memorization, testing). The paper characterizes models o f AI application and, to foster critical thinking and professional creativity, substantiates the necessity of transitioning to more sophisticated systems, such as simulation modeling, virtual reality, and gamification.
It is concluded that the comprehensive integration o f these technologies necessitates updating educational programs, resolving ethical and legal issues (particularly concerning academic integrity during the generation o f musical content), and developing specialized platforms through close synergy between IT specialists and music professionals.