Використання штучного інтелекту в підготовці вчителя початкових класів

У статті представлено комплексний теоретико-практичний аналіз трансформаційного впливу штучного інтелекту (ШІ) на систему професійної підготовки вчителів початкових класів в умовах глобальної цифровізації. Дослідження синтезує наукові погляди вітчизняних та зарубіжних учених щодо інтеграції інтелектуальних систем в екосистему вищої освіти. Репрезентовано три стратегічні вектори функціонування ШІ як «когнітивного підсилювача» педагога: гіпер-персоналізація освітніх траєкторій через аналіз когнітивних профілів учнів у реальному часі; дизайнерська функція, що передбачає оперативну генерацію варіативного контенту; інтелектуальна аналітика, що забезпечує миттєвий фідбек і діагностичне оцінювання. Особливу увагу приділено практичному впровадженню генеративних мовних моделей (ChatGPT, Claude, Gemini) та дифузійних інструментів візуалізації (Midjourney, DALL-E) в методику викладання дисциплін. Доведено, що оволодіння навичками «промпт-інжинірингу» перестає бути другорядною навичкою, стаючи невід’ємним компонентом професійної компетентності сучасного вчителя. У роботі деталізовано, як ШІ допомагає адаптувати складні наукові поняття для дітей 6-9 років та сприяє мультидисциплінарній інтеграції. Крім того, у статті наголошено на соціально-етичних викликах та ризиках, пов’язаних з «алгоритмічною упередженістю», галюцинаціями даних та цифровим розривом. Зроблено висновок, що стратегічна інтеграція ШІ в навчальні плани закладів вищої освіти (ЗВО) не має на меті заміну педагога. Навпаки, вона слугує автоматизацією рутинних адміністративних та підготувальних завдань, зміщуючи педагогічний фокус на емоційний інтелект, мораль-не виховання та створення безпечного, творчого цифрового навчального середовища. Такий підхід забезпечує розбудову стійкої та технологічно розвиненої системи початкової освіти в Україні.

The article provides a comprehensive theoretical and practical analysis of the transformative impact of artificial intelligence (AI) on the professional training system of primary school teachers in the context of global digitalization. The study synthesizes scientific perspectives from both domestic and international scholars on the integration of intelligent systems into the higher education ecosystem. The author identifies three strategic vectors of AI functioning as a “cognitive enhancer” for the educator: hyper-personalization of learning trajectories through real-time analysis of students’ cognitive profiles; an instructional design function involving the rapid generation of diverse educational content; and intelligent analytics that provide immediate feedback and support diagnostic assessment. Special attention is devoted to the practical implementation of generative language models (such as ChatGPT, Claude, and Gemini) and diffusion-based visualization tools (Midjourney, DALL·E) in teaching the integrated primary course “I Explore the World.” The study demonstrates that mastering prompt engineering is no longer a peripheral skill but an integral component of a modern teacher’s professional competence.
The author concludes that the strategic integration of AI into the curricula of higher education institutions (HEIs) is not intended to replace the teacher. Instead, it enables the automation of routine administrative and preparatory tasks, thereby shifting pedagogical focus toward emotional intelligence, moral education, and the creation of a safe, creative, and supportive digital learning environment. This approach contributes to the development of a resilient and technologically advanced system of primary education in Ukraine.