Формування готовності майбутніх вчителів англійської мови до формування в учнів школи навичок віртуальної комунікації

Стаття присвячена питанню підготовки студентів-філологів, які здобувають кваліфікацію вчителя англійської мови, до роботи над розвитком комунікативних умінь школярів у цифровому просторі. Починаючи з 2020 року дистанційне та змішане навчання перестало бути тимчасовим заходом і перетворилося на буденну реальність для тисяч українських шкіл. Від сучасного вчителя очікують не лише бездоганного володіння предметом, а й уміння вибудовувати живу комунікацію в онлайн-форматі з огляду на вікові особливості вихованців та реальні можливості тієї чи іншої платформи. У роботі проаналізовано дидактичний потенціал сервісів Zoom, Google Meet, Microsoft Teams, Padlet і Flip саме під кутом зору організації іншомовного спілкування на уроці. Окреслено складники професійної готовності педагога до такої діяльності ‒ мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний і рефлексивний. Використано статистику МОН України разом із даними міжнародних інституцій, які фіксують тенденції розвитку дистанційної освіти впродовж 2023–2025 років. У статті досліджено можливість інтеграції цифрових технологій у навчальний процес, як приклад: влаштувати дискусію у віртуальній кімнаті, дати комунікативне завдання, яке одні учні виконують просто зараз, а інші ‒ у зручний для себе час, або запропонувати дітям записати коротке відео англійською і обговорити його на спільній онлайн-дошці. Окремо порушено питання ‒ як утримати увагу й бажання працювати у школярів, коли між ними і педагогом стоїть монітор, а не жива класна кімната. Зрештою, автори доходять висновку, що готувати майбутнього вчителя до роботи в таких умовах треба не фрагментарно, а послідовно: мало прочитати лекцію про цифрові платформи ‒ треба, щоб студент сам попрацював із ними на практиці у справжній школі, а навчальні посібники не припадали пилом, бо технології змінюються швидше, ніж встигаєш до них звикнути.

The article is devoted to the issue of training philology students who are obtaining the qualification of an English teacher to work on the development of students’ communicative skills in the digital space. Starting from 2020, distance and blended learning has ceased to be a temporary measure and has become an everyday reality for thousands of Ukrainian schools. The paper analyzes the didactic potential of the Zoom, Google Meet, Microsoft Teams, Padlet and Flip services precisely from the perspective of organizing foreign language communication in the lesson. The components of a teacher’s professional readiness for such activities are outlined – motivational, cognitive, operational-activity and reflective. Statistics from the Ministry of Education and Science of Ukraine were used, along with data from international institutions that record trends in the development of distance education for 2023–2025. The article explores the possibility of integrating digital technologies into the educational process, as an example: organizing a discussion in a virtual room, giving a communicative task that some students perform right now, and others at a convenient time for themselves, or offering children to record a short video in English and discuss it on a shared online board. The issue of how to keep students’ attention and desire to work when there is a monitor between them and the teacher, not a live classroom, is separately raised. Ultimately, the authors conclude that preparing a future teacher for work in such conditions should not be fragmentary, but consistent: it is not enough to give a lecture about digital platforms – the student must work with them in practice in a real school, and textbooks should not gather dust, because technologies change faster than you can get used to them.