Ступінь розробленості проблеми «комплексних порушень розвитку» в українській науці має фрагментарний характер. Сьогодні це найчисленніша група дітей, стан яких визначається різними комбінаціями сенсорних, рухових, інтелектуальних, емоційно-вольових порушень розвитку. Однак, проблеми термінології, раннього виявлення, психолого-педагогічної діагностики, класифікації та корекції розвитку дітей згаданої групи залишаються одними з найменш розроблених як в теоретичному, так і в практичному плані.
