Порівняльний аналіз практик верифікація викидів парникових газів та перспективи гармонізації

Стаття присвячена комплексному дослідженню сучасного стану систем верифікації викидів парникових газів (ПГ) в Україні та Європейському Союзі в контексті євроінтеграційних прагнень нашої держави та наближення введення механізму коригування вуглецевого кордону ЄС (CBAM) з 2026 року. Метою статті є здійснення системного порівняльного аналізу нормативно-правових і методологічних засад верифікації відповідно до стандартів ЄС – Директиви 2003/87/ЄС, Регламенту (ЄС) 2018/2066 та ISO 14064-3:2019 – і чинного українського законодавства. Методологія дослідження базується на системному аналізі, порівняльно-правовому та матричному методах. Наукова новизна полягає у систематизації відмінностей між MRV-системами ЄС та України, розробці порівняльної матриці ключових параметрів верифікації за десятьма критеріями (правова основа, акредитація органів, метод моніторингу, поріг суттєвості, санкційні механізми тощо) та формуванні тривимірної дорожньої карти гармонізації у трьох часових горизонтах: 2025–2027, 2028–2031 та 2032+. Виявлено, що Україна охоплює лише 11 категорій діяльності, що підлягають MRV, тоді як ЄС включає понад 30. Встановлено принципові розбіжності в акредитації верифікаційних органів, застосуванні систем безперервного моніторингу емісій (CEMS), методиках оцінки суттєвості невідповідностей та санкційних механізмах. Окремо розглянуто особливі умови для операторів, чиї установки зазнали руйнувань унаслідок збройної агресії. Обґрунтовано доцільність формування Єдиного реєстру МЗВ через платформу Дія з подальшою інтеграцією з Європейською платформою ETS. Результати дослідження мають практичне значення для органів державного управління, НААУ, акредитованих верифікаторів та промислових операторів.

The article presents a comprehensive study of the current state of greenhouse gas (GHG) verification systems in Ukraine and the European Union in the context of Ukraine’s European integration aspirations and the imminent introduction of the EU Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) from 2026. The aim of the article is to conduct a systematic comparative analysis of the regulatory and methodological foundations of verification under EU standards – Directive 2003/87/EC, Regulation (EU) 2018/2066, and ISO 14064-3:2019 – alongside current Ukrainian legislation. The research methodology is based on systemic analysis, comparative legal analysis, and a matrix-based approach. The scientific novelty consists in systematising the differences between EU and Ukrainian MRV systems, developing a comparative parameter matrix across ten key verification criteria – including legal basis, accreditation of verifiers, monitoring methodology, materiality thresholds, and sanctioning mechanisms – and formulating a three-dimensional harmonisation roadmap across three time horizons: 2025–2027, 2028–2031, and 2032 onwards. The study reveals that Ukraine currently covers only 11 categories of activities subject to MRV, compared to over 30 in the EU. Significant structural divergences were identified in verification body accreditation procedures, the application of continuous emissions monitoring systems (CEMS), materiality assessment methodologies, and enforcement mechanisms. Special regulatory conditions applicable to operators whose installations have been damaged or destroyed as a result of armed aggression are examined separately. The article substantiates the expediency of establishing a unified MRV register through the Diia platform with subsequent integration into the European ETS platform. The
research findings are of practical relevance for public authorities, the National Accreditation Agency of Ukraine, accredited verifiers, and industrial operators subject to future ETS regulation.