Фольклорна інтонема як драматургічний аспект оформлення вистав сучасного театру

У сучасному українському театрі музичне оформлення з використанням фольклорних інтонем набуває статусу особливого компонента сценічної драматургії. В умовах російсько-української війни актуалізується осмислення українського музичного фольклору як інтонаційного коду національної ідентичності та є важливим чинником організації художньої цілісності театральної вистави. Мета статті полягає у обґрунтуванні фольклорних інтонем як інтонаційно-драматургічного аспекту оформлення вистав сучасного театру та визначення їх місця і ролі у сценічній практиці. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному поєднанні системного та міждисциплінарного підходів, що дозволяють розглядати фольклорну інтонему як структуроутворюючий чинник музичного оформлення вистав сучасного театру. У роботі застосовано історико-культурний метод для аналізу трансформації театру від тоталітаризму ХХ століття до сучасності, аналітико-інтерпретаційний для з’ясування симбіозу музики і сценічної дії, семіотичний та структурно-функціональний з метою аналізу ролі і місця фольклорних інтонем у драматургічній організації вистав. Емпіричну базу становить аналіз конкретних театральних практик (народної майстерні «Етно-театру «Човен»» Р. Корнієнка; театрального центру «Слово і Голос» С. Ковалевича та Н. Половинки; лабораторія сучасної опери «Opera Aperta» Р. Григоріва, І. Разумейка), що дало змогу простежити механізми трансформації традиційного музичного матеріалу в умовах сучасного сценічного простору та обґрунтувати його інтонаційно-драматургічний потенціал як концептуальний принцип організації музично-сценічного цілого. Наукова новизна: виявлено, що фольклорні інтонеми є структуроутворюючими інтонаційно-драматургічними чинникам, що сприяють організації темпоритму, акцентують композицію та підкреслюють смислову динаміку театральної вистави. Висновки. Обґрунтовано фольклоні інтонеми як драматургічний аспект оформлення вистав сучасного театру. Доведено, що фольклорна інтонема виступає структуроутворюючим чинником сценічної дії, підсилюючи темпоритм, композицію та смислову динаміку театральної постановки. Встановлено, що у процесі сценічної адаптації традиційний фольклорний матеріал трансформується, зберігаючи своє архетипне семантичне ядро та набуваючи нових художніх функцій. Узагальнено, що інтонаційно-драматургічний потенціал фольклорної інтонеми сприяє цілісності музично-сценічного образу та актуалізує національний культурний код в сучасному театральному просторі.

In contemporary Ukrainian theatre, musical accompaniment using folk intonations has become a special component of stage dramaturgy. In the context of the Russian-Ukrainian war, Ukrainian musical folklore has come to be seen as an intonational code of national identity and an important factor in the artistic integrity of theatrical performances. The purpose of this article is to substantiate folk intonations as an intonational and dramaturgical aspect of contemporary theatre performances and to determine their place and role in stage practice. The research methodology is based on a comprehensive combination of systemic and interdisciplinary approaches, which allow us to consider folk intonation as a structuring factor in the musical design of contemporary theatre performances. The work uses a historical and cultural method to analyse the transformation of theatre from 20th-century totalitarianism to the present day, an analytical and interpretative method to elucidate the symbiosis of music and stage action, and a semiotic and structural-functional approach to analyse the role and place of folk intonations in the dramaturgical organisation of performances. The empirical basis is the analysis of specific theatre practices (the folk workshop “Ethno-theatre “Choven” by R. Korniyenko; the theatre centre “Word and Voice” by S. Kovalevich and N. Polovinka; the contemporary opera laboratory “Opera Aperta” by R. Grigoriev and I. Razumeiko), which made it possible to trace the mechanisms of transformation of traditional musical material in the conditions of the modern stage space and to substantiate its intonational and dramaturgical potential as a conceptual principle of the organisation of the musical and stage whole. Scientific novelty: it has been revealed that folklore intonations are structure-forming intonational and dramaturgical factors that contribute to the organisation of tempo-rhythm, accentuate the composition and emphasise the semantic dynamics of a theatrical performance. Conclusions. Folklore intonations are substantiated as a dramaturgical aspect of contemporary theatre performances. It has been proven that folklore intonations are a structuring factor of stage action, enhancing the tempo-rhythm, composition and semantic dynamics of a theatrical production. It has been established that in the process of stage adaptation, traditional folklore material is transformed, retaining its archetypal semantic core and acquiring new artistic functions. It is generalised that the intonational and dramaturgical potential of folklore intonation contributes to the integrity of the musical and stage image and actualises the national cultural code in the contemporary theatrical space.