Зиґмунд Фройд про релігійність людини

У межах гуманітарного знання вчення Зиґмунда Фройда посідає особливе місце, адже саме психоаналітична концепція вперше надала системний опис несвідомих процесів як рушійної сили поведінки людини, культури та мистецтва. Нині, коли суспільство переживає кризу ідентичності та цінностей, фройдівський аналіз несвідомого знову набуває актуальності, пропонуючи інструменти для розуміння внутрішніх конфліктів особистості та колективної психіки. Дослідження звертається до переосмислення психоаналізу в сучасному соціокультурному контексті та визначення його значення для філософії, етики й естетики ХХ–ХХІ століть. Мета дослідження – теоретичне осмислення ключових положень психоаналізу Зиґмунда Фройда, аналіз їхнього впливу на сучасні гуманітарні концепції, зокрема на інтерпретацію людської поведінки, суспільної моралі й художньої творчості. Методологічну основу становлять історико-філософський, культурологічний і аналітико-інтерпретаційний підходи. Застосовано методи герменевтики для аналізу текстів З. Фройда, порівняльний аналіз для зіставлення його ідей із поглядами сучасних філософів і психологів, а також метод системного узагальнення для визначення місця психоаналізу в сучасній теоретичній думці. Результати. Дослідження показало, що фройдівська концепція несвідомого продовжує впливати на сучасні гуманітарні науки, зокрема у сфері дослідження культури, мистецтва та політичних ідеологій. Ідеї потягів, витіснення та сублімації зберігають актуальність у поясненні мотивації людських дій, соціальних конфліктів і форм творчого самовираження. Аналіз підтверджує, що сучасні культурні процеси демонструють нові прояви тих самих механізмів, які З. Фройд описував як основу психічної динаміки людини. Висновки. Філософія З. Фройда продовжує бути джерелом інтелектуального натхнення для сучасної науки, зберігає статус теоретичного інструменту для аналізу глибинних структур особистості та суспільства. Розуміння несвідомого як основи поведінки дозволяє глибше усвідомити природу моральних і культурних суперечностей сучасності. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування психоаналітичних принципів для інтерпретації соціальних процесів, розвитку етичного мислення і гуманітарної освіти.

Within the field of humanities, the doctrine of Sigmund Freud holds a unique position, as psychoanalytic theory was the first to provide a systematic interpretation of unconscious processes as the driving force behind human behavior, culture, and creativity. In an era marked by crises of identity and values, Freudian analysis of the unconscious has regained significance, offering tools for understanding both personal and collective psychological conflicts. This study reconsiders Freud’s psychoanalysis within the contemporary sociocultural context, emphasizing its relevance for modern philosophy, ethics, and aesthetics. The aim of the research is to provide a theoretical reflection on the key principles of Freud’s psychoanalysis and to analyze their influence on contemporary humanitarian thought – particularly in the interpretation of human behavior, social morality, and artistic expression. Methodology. The research is based on historical-philosophical, cultural, and analytical approaches. Hermeneutic methods were applied to the interpretation of Freud’s texts; comparative analysis was used to juxtapose his ideas with those of modern philosophers and psychologists; and a systematic generalization method helped to determine the place of psychoanalysis within current theoretical discourse. Results. The study demonstrates that Freud’s concept of the unconscious continues to influence contemporary humanities, especially in cultural studies, art analysis, and political ideologies. The notions of drives, repression, and sublimation remain essential for explaining motivation, social conflicts, and creative processes. Modern cultural dynamics reveal new manifestations of the same psychic mechanisms that Freud identified as fundamental to human behavior. Conclusions. Freud’s philosophy continues to serve as a vital intellectual foundation for contemporary research, preserving its relevance as a theoretical instrument for analyzing the deep structures of personality and society. Understanding the unconscious as the basis of human behavior allows for a deeper comprehension of the moral and cultural contradictions of modernity. The practical significance of this research lies in the application of psychoanalytic principles to the interpretation of social processes, the development of ethical awareness, and the enrichment of humanistic education.