Вплив коучингу як методу неформальної освіти на формування управлінських навичок у професійній діяльності викладача

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розвитку управлінських компетенцій у викладачів, які працюють в умовах постійних змін. У сучасному освітньому просторі роль педагога еволюціонує: він стає не просто транслятором знань, а фасилітатором, що керує освітніми процесами та колективами. Це вимагає від нього як предметних, так і управлінських навичок, формування яких є важливим завданням неперервної освіти. У цьому контексті коучинг постає як один із найбільш ефективних методів, що дозволяє досягти цієї мети. Мета дослідження полягала в аналізі теоретичних засад та визначенні впливу коучингу як методу неформальної освіти на формування управлінських навичок у професійній діяльності викладача. У дослідженні авторами було проаналізовано роль коучингу як технології професійного розвитку, що ґрунтується на андрагогічних, акме-синергетичних та праксеологічних принципах. Розглянуто ключові типологічні ознаки освітньо-професійного коучингу, зокрема його інтегрованість з освітніми й професійними цілями, нормативну логіку та технологічність. Наукова новизна полягала в теоретичному обґрунтуванні та систематизації впливу коучингу на розвиток управлінського потенціалу викладача. Зокрема, ідентифіковано ключові аспекти, на які впливає коучинг, а саме розвиток рефлексивного мислення; формування стратегічного бачення та вміння планувати довгострокові освітні проєкти; покращення навичок комунікації і зворотного зв'язку, необхідних для ефективної командної роботи; розвиток емоційного інтелекту для побудови ефективних відносин. Сфокусовано увагу на доцільності вважати сформовану управлінську компетентність педагога не просто набором навичок, а цілісним конструктом, що включає знання, вміння та ціннісні орієнтації, набуті в процесі коучингу. Цей процес виходить за межі традиційного навчання, оскільки базується на принципах селф-коучингу, що сприяє професій-ній самореалізації і формуванню особистої відповідальності викладача.The relevance of the study is determined by the need to develop managerial competencies in teachers working in conditions of constant change. In the modern educational space, the role of the teacher is evolving: he or she is becoming not just a transmitter of knowledge, but a facilitator who manages educational processes and teams. This requires both subject-specific and managerial skills, the development of which is an important task of continuing education. In this context, coaching emerges as one of the most effective methods for achieving this goal. The aim of the study was to analyse the theoretical foundations and determine the impact of coaching as a method of informal education on the formation of managerial skills in the professional activity of a teacher. In the study, the authors analysed the role of coaching as a professional development technology based on andragogical, acme-synergetic and praxeological principles. The key typological features of educational and professional coaching were considered, in particular its integration with educational and professional goals, normative logic and technological feasibility. The scientific novelty lay in the theoretical justification and systematisation of the impact of coaching on the development of teachers' managerial potential. In particular, key aspects influenced by coaching were identified, namely the development of reflective thinking; the formation of strategic vision and the ability to plan long-term educational projects; the improvement of communication and feedback skills necessary for effective teamwork; and the development of emotional intelligence for building effective relationships. The focus is on the advisability of considering the formed managerial competence of a teacher not just as a set of skills, but as a holistic construct that includes knowledge, skills and value orientations acquired in the coaching process. This process goes beyond traditional teaching, as it is based on the principles of self-coaching, which promotes professional self-realisation and the formation of personal responsibility in teachers.