Особливості формування міжкультурної компетентності у майбутніх вчителів іноземних мов у контексті трансформацій сучасної педагогічної освіти

У  статті розглядається проблема формування міжкультурної компетентності у майбутніх учителів іноземних мов як пріоритетного напряму сучасної педагогічної освіти в умовах глобалізації, цифровізації та трансформації професійних вимог до вчителя. Обґрунтовано, що міжкультурна компетентність є не лише додатковим елементом лінгвістичної підготовки, а інтегративною професійною якістю, яка охоплює знання про інші культури, уміння адаптивної комунікації, відкритість до інакшості, емпатію, здатність до критичного мислення та культурної рефлексії. Аналізується науково-теоретичний дискурс із зазначеної проблематики, зокрема на основі праць Е. Холла, М. Байрама, М. Беннетта, D. Deardorff, а також українських науковців (С. Ніколаєва, О. Коломінова, З. Хало, О. Біляєв та ін.). Визначено основні структурні компоненти міжкультурної компетентності та акцентовано на потребі інтеграції міжкультурного змісту у всі складові професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови. У статті подано практичну модель формування міжкультурної компетентності у студентів педагогічних ЗВО, яка передбачає реалізацію чотирьох етапів: мотиваційно-ціннісного, когнітивно-інформаційного, практично-діяльнісного та рефлексивно-оцінювального. Описано методи та педагогічні умови, що забезпечують ефективність цього процесу: використання автентичних матеріалів, симуляцій, кейсів, проєктної роботи, віртуальних між-культурних обмінів, інтерактивних технологій, цифрових платформ та інструментів неформальної освіти.
Наголошено на ролі викладача як фасилітатора міжкультурного діалогу та модератора ціннісної взаємодії. Зазначено, що формування міжкультурної компетентності вимагає створення відкритого, інклюзивного та діалогічного освітнього середовища, у якому студенти здобувають не лише знання, а й досвід реальної міжкультурної взаємодії. Зроблено висновок, що ефективна підготовка майбутніх учителів іноземних мов має ґрунтуватися на поєднанні теоретичної бази, практичної діяльності, педагогічної рефлексії та ціннісно-гуманістичних орієнтирів, які формують готовність до міжкультурної взаємодії як одну з ключових характеристик професіонала нового покоління.

The article addresses the issue of developing intercultural competence in future foreign language teachers as a strategic priority of modern pedagogical education in the context of globalization, digitalization, and the transformation of professional requirements. It is substantiated that intercultural competence is not an auxiliary element of linguistic training but rather an integral professional quality that encompasses knowledge of other cultures, adaptive communication skills, openness to otherness, empathy, critical thinking, and cultural reflection. Theoretical discourse on this issue is analyzed based on the works of E. Hall, M. Byram, M. Bennett, D.  Deardorff, as well as Ukrainian scholars such as S.  Nikolaieva, O.  Kolominova, Z.  Khala, and O. Biliaiev. The article defines the structural components of intercultural competence and emphasizes the necessity of integrating intercultural content into all components of the professional training of future foreign language teachers. A practical model of forming intercultural competence in pedagogical higher education institutions is presented. It includes four stages: motivational-value, cognitive-informational, practical-activity, and reflexive-evaluative. The study describes the pedagogical conditions and methods that ensure the effectiveness of this process: the use of authentic materials, simulations, case studies, project-based learning, virtual exchanges, interactive technologies, digital platforms, and informal educational tools.
The role of the university teacher as a facilitator of intercultural dialogue and moderator of value-based interaction is emphasized. It is argued that the formation of intercultural competence requires the creation of an open, inclusive, and dialogic educational environment, in which students gain not only theoretical knowledge but also practical experience in intercultural communication. The conclusion is made that effective preparation of future foreign language teachers should be based on a combination of theoretical foundations, practical engagement, pedagogical reflection, and humanistic values, which together shape the readiness for intercultural interaction as a core attribute of modern educational professionals.