Публікація: Дослідження міжнародних практик формування екологічної культури у дітей дошкільного віку
Вантажиться...
Дата
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Видавничий дім "Гельветика"
Анотація
Сучасні екологічні виклики, такі як зміна клімату, забруднення навколишнього середовища та проблема утилізації відходів, зумовлюють необхідність формування екологічної культури вже на етапі дошкільного дитинства. У статті проведено аналіз методологічних підходів в галузі екологічної культури та свідомості дітей молодшого віку в різних країнах та розглянуто можливість впровадження деяких з них у систему вітчизняного екологічного виховання. Автори обґрунтовують, що саме ранній вік є найбільш сензитивним періодом для закладення основ відповідального ставлення до природи, а ключову роль у цьому процесі відіграє не тільки кваліфікований вихователь, а й оптимальне освітнє середовище, яке надає можливість до отримання практичного досвіду взаємодії з природою.
У дослідженні проводиться комплексний огляд міжнародного досвіду впровадження інноваційних моделей екологічної освіти. Детально аналізуються такі практики, як німецькі «лісові дитячі садки», де навчання відбувається в природному середовищі; шведська програма «Class Mulle», заснована на грі та використанні природного середовища; американські програми «Project Learning Tree» та «Aquatic Project WILD», що орієнтовані на дослідницьку діяльність; а також японський підхід, який інтегрує національні культурні особливості в екологічне виховання. Кожна з цих моделей демонструє позитивний вплив не лише на екологічну свідомість, але й на когнітивний, фізичний, емоційний та соціальний розвиток дітей.
На основі вивченого досвіду стаття пропонує конкретні практичні рекомендації для створення ефективного еколого-освітнього середовища в дошкільних закладах. Серед них: організація просторів з натуральними матеріалами (дерево, каміння), створення лесоподібних зон для дослідницької та творчої діяльності, встановлення компостерів та резервуарів для дощової води для демонстрації природних циклів, використання обладнання на відновлюваних джерелах енергії.
Окремо акцентується увага на критичній ролі людського фактору – вихователів та батьків. Підкреслюється, що без підвищення їхньої екологічної обізнаності та чуттєвості до природи неможливо забезпечити якісне та довгострокове екологічне виховання. Запропоновано заходи щодо вдосконалення підготовки педагогів через збагачення навчальних програм та організацію курсів підвищення кваліфікації, а також просвітницьку роботу з батьками через лекції, семінари та спільні заходи. У висновках зазначається, що успішна реалізація екологічного виховання можлива за умови створення збагаченого природного середовища, системної підготовки педагогів на основі апробованих міжнародних методик та їхньої адаптації до національного контексту, а також активного залучення родин до формування екологічної культури майбутніх поколінь.
Modern environmental challenges, such as climate change, environmental pollution, and waste disposal issues, necessitate the formation of an environmental culture as early as preschool age. The article analyzes methodological approaches in the field of environmental culture and awareness among young children in different countries and considers the possibility of introducing some of them into the domestic environmental education system. The authors argue that early childhood is the most sensitive period for laying the foundations for a responsible attitude towards nature, and that not only a qualified teacher plays a key role in this process, but also an optimal educational environment that provides opportunities for practical experience of interacting with nature. The study provides a comprehensive overview of international experience in implementing innovative models of environmental education. It analyzes in detail such practices as German “forest kindergartens,” where learning takes place in a natural environment; the Swedish “Class Mulle” program, based on play and the use of the natural environment; the American “Project Learning Tree” and “Aquatic Project WILD” programs, which are focused on research activities; and the Japanese approach, which integrates national cultural characteristics into environmental education. Each of these models demonstrates a positive impact not only on environmental awareness, but also on the cognitive, physical, emotional, and social development of children. Based on the experience studied, the article offers specific practical recommendations for creating an effective environmental education environment in preschool institutions. These include: organizing spaces with natural materials (wood, stones), creating forest-like areas for research and creative activities, installing composters and rainwater tanks to demonstrate natural cycles, and using equipment powered by renewable energy sources. Separate attention is paid to the critical role of the human factor – educators and parents. It is emphasized that without increasing their environmental awareness and sensitivity to nature, it is impossible to ensure high-quality and long-term environmental education. Measures are proposed to improve teacher training by enriching curricula and organizing professional development courses, as well as educational work with parents through lectures, seminars, and joint events. The conclusions note that the successful implementation of environmental education is possible provided that an enriched natural environment is created, teachers are systematically trained based on proven international methods and their adaptation to the national context, and families are actively involved in shaping the environmental culture of future generations
Modern environmental challenges, such as climate change, environmental pollution, and waste disposal issues, necessitate the formation of an environmental culture as early as preschool age. The article analyzes methodological approaches in the field of environmental culture and awareness among young children in different countries and considers the possibility of introducing some of them into the domestic environmental education system. The authors argue that early childhood is the most sensitive period for laying the foundations for a responsible attitude towards nature, and that not only a qualified teacher plays a key role in this process, but also an optimal educational environment that provides opportunities for practical experience of interacting with nature. The study provides a comprehensive overview of international experience in implementing innovative models of environmental education. It analyzes in detail such practices as German “forest kindergartens,” where learning takes place in a natural environment; the Swedish “Class Mulle” program, based on play and the use of the natural environment; the American “Project Learning Tree” and “Aquatic Project WILD” programs, which are focused on research activities; and the Japanese approach, which integrates national cultural characteristics into environmental education. Each of these models demonstrates a positive impact not only on environmental awareness, but also on the cognitive, physical, emotional, and social development of children. Based on the experience studied, the article offers specific practical recommendations for creating an effective environmental education environment in preschool institutions. These include: organizing spaces with natural materials (wood, stones), creating forest-like areas for research and creative activities, installing composters and rainwater tanks to demonstrate natural cycles, and using equipment powered by renewable energy sources. Separate attention is paid to the critical role of the human factor – educators and parents. It is emphasized that without increasing their environmental awareness and sensitivity to nature, it is impossible to ensure high-quality and long-term environmental education. Measures are proposed to improve teacher training by enriching curricula and organizing professional development courses, as well as educational work with parents through lectures, seminars, and joint events. The conclusions note that the successful implementation of environmental education is possible provided that an enriched natural environment is created, teachers are systematically trained based on proven international methods and their adaptation to the national context, and families are actively involved in shaping the environmental culture of future generations
Опис
Ключові слова
екологічне виховання, дошкільна освіта, природоорієнтоване навчання, екологічна свідомість, екологічна культура, екологічні програми, підвищення кваліфікації педагогів, сталий розвиток, environmental education, preschool education, nature-oriented learning, environmental awareness, environmental culture, environmental programs, professional development of teachers, sustainable development
Бібліографічний опис
Дослідження міжнародних практик формування екологічної культури у дітей дошкільного віку / Г. А. Григоров, М. О. Григорова, Є. М. Великодна, О. К. Даліба, В. Б. Рудень // Наукові записки [Укр. держ. університету імені Михайла Драгоманова]. Серія : Педагогічні науки : [збірник наукових статей] / М-во освіти і науки України, УДУ імені Михайла Драгоманова ; упор. Л. Л. Макаренко. – Київ : Видавничий дім "Гельветика", 2025. – Т. 1, Вип. СLХIV (164). – С. 47-56.