Democratic peace theory for Russia-Ukraine war analysis

The question remains pertinent if the concept of democratic peace is viable for political agenda and international relations system of the 21st c. One can witness both successful and questionable examples of democratic peace theory implementation, yet it is apparent that transition to democracy is not always an unproblematic and consistent process. The goal of the article is to analyze the viability of the democratic peace theory for Russia-Ukraine war analysis. The selected method is historical analysis of the democratic peace theory advancement, Ukraine’s and Russia’s political development, economic cooperation and participation in international organizations. Besides, secondary data analysis was employed for the research purposes. It can be concluded that democratic peace theory hardly appears to be a viable framework for Russia-Ukraine war analysis.
As to the first tenet of the democratic peace theory – republican institutions – both Ukraine and Russia are republics, and strictly formally fulfill this criterion, yet Russia’s being a democracy de facto has proven to be erroneous. Regarding the second tenet of the democratic peace theory – economic interdependence (universal community) – prior to the start of the war in 2014 one could witness a considerable, yet declining level of economic cooperation between Ukraine and Russia, complicated by asymmetrical relationship between the two states. Even though, in accordance with the theory tenet, considerable economic cooperation should have prevented Russian aggression against Ukraine as a trading partner, the initiated war can, apparently, be explained by political and security perceptions which outweighed purely economic factors. Regarding the third tenet of the democratic peace theory, one can witness a certain level of cooperation between Ukraine and Russia within international organizations, yet fundamental ideological differences between the two countries are vividly reflected in this sector. It can be concluded that the democratic peace theory is hardly applicable for Russia-Ukraine war analysis, and the reasons of the ongoing war can be explained by current Ukraine’s standing as democracy in transit and Russia’s becoming a consolidated authoritarian regime. Thereby Ukraine is now spearheading a fight for democracy worldwide, while democracy development in Russia is further deteriorating.

Залишається актуальним питання, чи концепція демократичного миру є життєздатною для політичного порядку денного та системи міжнародних відносин ХХІ ст. Можна спостерігати як успішні, так і сумнівні приклади впровадження теорії демократичного миру, але очевидно, що перехід до демократії не завжди є безпроблемним і послідовним процесом. Метою статті є аналіз релевантності теорії демократичного миру для аналізу російсько-української війни. Обраний метод – історичний аналіз у межах теорії демократичного миру, себто розгляд політичного розвитку України та Росії, їхнього економічного співробітництва та участі в міжнародних організаціях. Крім того, для цілей дослідження було використано аналіз вторинних даних. Можна зробити висновок, що теорія демократичного миру навряд чи є життєздатною основою для аналізу російсько-української війни. Щодо першого положення теорії демократичного миру – республіканських інститутів – Україна і Росія є республіками та суто формально відповідають цьому критерію, оскільки Росію можна вважати республікою тільки де юре. Стосовно другого положення демократичної теорії миру – економічної взаємозалежності (універсальної спільноти) – до початку війни 2014 року можна було спостерігати доволі значний рівень економічної співпраці між Україною та Росією, який тим не менше знижувався, а також був ускладненим асиметричними відносинами між двома країнами. Попри те, що, відповідно до теорії, значне економічне співробітництво мало запобігти російській агресії проти України як торговельного партнера, розпочату війну, вочевидь, можна пояснити політичними і безпековими міркуваннями, які переважили суто економічні чинники. Щодо третього положення теорії демократичного миру, можна засвідчити певний рівень співпраці між Україною та Росією в рамках міжнародних організацій, але принципові ідеологічні відмінності між двома країнами яскраво відображаються в цьому секторі. Можна зробити висновок, що теорія демократичного миру навряд чи є прийнятною для аналізу російсько-української війни, а причини війни, що триває, можна пояснити поточним статусом України як транзитивної демократії, що прагне до подальшого зміцнення демократичних цінностей, у той час, як Росія перетворилася на консолідований авторитарний режим. При цьому Україна нині очолює боротьбу за демократію в усьому світі, тоді як розвиток демократії в Росії дедалі погіршується.