Critical thinking: essence, structure and concept meaning

Today the idea of forming and developing critical thinking is attracting more and more attention from foreign and domestic scientists. This is primarily due to the lack of independence, social orientation, motivation and effectiveness of thinking of the younger generation. There is a tendency to increase the flow of information that should be processed daily by each person, but there is a question not only of perception and memorization of this information, but also critical thinking, highlighting important characteristics, achieving the truth of knowledge. The development of critical thinking becomes the main task of education, starting from preschool years, it is an important component of intellectual development of the growing personality. The article examines the phenomenon of critical thinking, presents an analysis of the situation of foreign and domestic researchers. The interpretation of the concept of "critical thinking" in view of various milestones in the development of psychological and pedagogical sciences, namely the views of researchers of the past and modern scientists. The urgency of the problem of formation and development of this concept, starting from preschool age is revealed by the authors. The difference between logical and creative thinking from critical thinking is also shown. The purpose, essence, content and structure of critical thinking are highlighted and the role of a teacher in the process of forming critical thinking in preschool children is determined. Emphasis is placed on the need for systematic, planned work on the development of critical thinking of preschool children, which takes place under the guidance of a teacher who has a high level of psychological and pedagogical consciousness, able to critically analyze pedagogical reality and show such abilities as flexibility, perseverance, willingness to plan reflection skills. The principles of critical thinking are formulated, which include independence, purposefulness, awareness, validity, controllability, as well as self-analysis and self-organization are important. Indicators of critical thinking are considered, which were divided into groups: affective, microcognitive and macrocognitive. According to the processed information, the components and functions of critical thinking are identified. The authors stress the importance of the ability to think critically as one of the most important characteristics of personality development. The concept of definition of "critical thinking" in accordance with the characteristics of the thinking process is specified.

. В наш час ідея формування та розвитку критичного мислення привертає все більшої уваги з боку зарубіжних та вітчизняних вчених. З’ясовано, що це пов’язано, насамперед, з відсутністю самостійності, соціальної спрямованості, вмотивованості та результативності мислення підростаючого покоління. Спостерігається тенденція збільшення потоку інформації, яку слід щоденно опрацьовувати кожній людині, але постає питання не лише сприйняття і запам’ятовування цієї інформації, а й критичного осмислення, виділення важливих характеристик, досягнення істинності знань. Розвиток критичного мислення стає головним завданням освіти, розпочинаючи з дошкільних років, це важлива складова інтелектуального розвитку підростаючої особистості. У статті розглядається феномен критичного мислення, представлений аналіз положень зарубіжних і вітчизняних дослідників. Висвітлено тлумачення поняття «критичне мислення» з огляду на різні віхи розвитку психолого-педагогічних наук, а саме погляди дослідників минулого та сучасних науковців. Розкрито актуальність проблеми формування та розвитку даного поняття, починаючи з дошкільного віку. Показано відмінність логічного і творчого мислення від критичного. Виділено мету, сутність, зміст і структуру критичного мислення та визначено роль педагога у процесі формування критичного мислення у дітей дошкільного віку. Наголошено на необхідності систематичної, спланованої роботи з розвитку критичного мислення дітей дошкільного віку, що відбувається під керівництвом педагога, який володіє високим рівнем психолого-педагогічної свідомості, здатний до критичного аналізу педагогічної дійсності та проявляти такі здібності як гнучкість, наполегливість, готовність до планування, володіти вміннями рефлексії. Сформульовано принципи критичного мислення, до яких можна віднести самостійність, цілеспрямованість, усвідомленість, обґрунтованість, контрольованість, а також важливими є самоаналіз та само організованість. Розглянуті показники критичного мислення, які було розподілено на групи: афективні, мікрокогнітивні та макрокогнітивні. Відповідно до опрацьованої інформації виділені компоненти та функції критичного мислення. Схарактеризовано ознаки, притаманні критично мислячій людині. Наголошено на важливості вміння критично мислити як однієї з найзначущих характеристик розвитку особистості. Уточнено поняття дефініції «критичне мислення» відповідно до характеристик процесу мислення.