Analysis and assessment of artificial intelligence potential for improving and automating the development of methodological support for the educational process in distance learning

Abstract

This article analyzes the potential of artificial intelligence (AI) to enhance and partially automate the development of methodological support for distance education. The growing demand for quality digital content and the rapid integration of AI in education underline the relevance of this research. Special focus is placed on AI-generated educational materials, particularly glossaries and explanatory resources in biochemistry. The study highlights both advantages and limitations of AI in generating definitions of biochemical terms. For instance, the AI-generated definition of glucose lacks essential scientific details, such as its molecular structure and role in metabolism. Similarly, the description of monosaccharides omits key chemical characteristics, limiting their academic value. These examples raise concerns about the scientific adequacy of AI-generated content. Nevertheless, the article emphasizes the benefits of AI in expediting initial content creation, aiding information synthesis, and reducing educator workload. However, mandatory expert review is required to ensure high academic quality. The analysis of glossaries also revealed significant gaps, particularly the absence of terms related to the classification of carbohydrates, enzymatic activity, metabolic processes, and other key concepts of biochemical relevance. In conclusion, the study advocates for a hybrid approach that combines AI’s efficiency with expert oversight to produce accurate and pedagogically valuable materials. Based on the findings, practical recommendations are provided for effectively integrating AI tools into the development of methodological resources for scientific distance learning.У статті розглядається потенціал штучного інтелекту (ШІ) у вдосконаленні та частковій автоматизації створення методичного забезпечення для дистанційної освіти. Зростаюча потреба в якісному цифровому навчальному контенті та швидка інтеграція ШІ в сучасні освітні процеси підкреслюють актуальність проведеного дослідження. Особливу увагу приділено матеріалам, створеним за допомогою ШІ, зокрема глосаріям та пояснювальним ресурсам у галузі біохімії. У дослідженні окреслено як переваги, так і обмеження застосування ШІ для визначення біохімічних термінів. Наприклад, визначення глюкози та моносахаридів, згенеровані ШІ, не містять важливих наукових деталей, таких як молекулярна будова чи хімічні властивості, що суттєво знижує їхню академічну цінність. Це викликає обґрунтоване занепокоєння щодо точності створеного автоматизованого контенту. Отже, штучний інтелект виявляється корисним інструментом для пришвидшення створення навчальних матеріалів, підтримки інформаційного синтезу та зменшення навантаження на викладачів, що особливо актуально в умовах зростаючої кількості інформації. Проте необхідна обов’язкова експертна перевірка для забезпечення високої академічної якості. Аналіз глосаріїв також показав суттєві прогалини, зокрема відсутність термінів, пов’язаних із класифікацією вуглеводів, ферментативною активністю, метаболічними процесами та іншими ключовими поняттями біохімічного змісту. Автори підтримують доцільність використання гібридного підходу, що поєднує ефективність ШІ з фаховим контролем для створення точних, науково обґрунтованих і педагогічно цінних навчальних матеріалів. У результаті дослідження наведено практичні рекомендації щодо інтеграції інструментів ШІ у процес розробки ресурсів для науково орієнтованого дистанційного навчання.