Рефлексивний та пізнавальний аспекти психологічної компетентності тифлопедагога

У статті розкрито пізнавальні та рефлексивні аспекти психологічної компетентності тифлопедагога. Представлено аналіз рефлексивної діяльності педагога, її змісту та спрямованості. Подано різні класифікації рефлексії, наявні в психолого-педагогічній літературі. Показано зв'язок проблем суб’єктності та самосвідомості педагога з питанням рефлексії професійної діяльності. Зазначено, що основними напрямами розробки проблеми рефлексії в психології професійної діяльності є її вивчення в трьох ракурсах: особистісному (усвідомлення свого «Я»), предметно-функціональному (усвідомлення і аналіз власної діяльності) та інтерактивному (усвідомлення своїх дій через інших людей). Визначено, що важливою ознакою зрілості рефлексії і професійної майстерності педагога є вміння забезпечувати зворотній зв'язок. Рефлексія надає здатності самостійно вирішувати труднощі, що виникають в професійній діяльності. На основі аналізу літературних джерел, визначено, що рефлексивні процеси є поштовхом до психологічного пізнання. З’ясовано, що специфіка психологічного пізнання обумовлюється гуманітарною спрямованістю знань як особливого типу пізнання, що характеризується діалогічністю. Визначено, що в психології діяльності центральним етапом в процесі переробки інформації вважають прийняття рішення. Прийняття рішень педагогом відбувається на поведінковому та діяльнісному рівнях його активності. Зазначено, що специфіка психологічних знань тифлопедагога обумовлена необхідністю практичного керування психічним розвитком дитини з порушеннями зору. Досягненню позитивних зрушень в розвитку особистості при глибоких порушеннях зору сприяє психологічно грамотна поведінка тифлопедагога. Ефективність реалізації психологічної компетентності тифлопедагога забезпечується її пізнавальною та рефлексивною функціями.

In article uncovered cognitive and reflection aspects of psychological competence of the teacher of visually impaired children (typhlopedagogue). Demonstrated analysis of the reflection activity of the teacher, its content and direction. Posted different classifications of reflection, existing in psychological and pedagogical literature. Shows the connection of the problems of subjectivity and self-reflection of the teacher with the question of professional activity. It is noted that the main directions of development of the problem of reflection in the psychology of professional activity has its study in three perspectives: personal (ego-consciousness), subject-functional (comprehension and analysis of their own activities) and interactive (awareness of their actions through other people). It is determined that an important sign of maturity of reflection and professional skill of the teacher is the ability to provide feedback. Reflection activity provides the ability to independently solve difficulties in their professional activities. Based on the literature review, it is determined that reflection processes are the impetus for psychological knowledge. It was found that the specificity of psychological knowledge is due to the humanistic oriented knowledge as a special type of knowledge, characterized dialogic. Determined that the psychology of activity of the central step in the processing of information considered decision. Decision-making teacher takes on behavioral and activity level of its activity. It is noted that the specificity of psychological knowledge of the typhlopedagogue due to the need of practical management mental development of children with visual impairments. Achieve positive changes in personality development with deep visual impairment contributes psychologically competent behavior of typhlopedagogue. The effectiveness of the implementation of psychological competence of typhlopedagogue provided her cognitive and reflection functions.

В статье раскрыто познавательные и рефлексивные аспекты психологической компетентности тифлопедагога. Представлен анализ рефлексивной деятельности педагога, его содержания и направленности. Представлены различные классификации рефлексии, имеющиеся в психолого-педагогической литературе. Показана связь проблем субъектности и самосознания педагога с вопросом рефлексии профессиональной деятельности. Указано, что основными направлениями разработки проблемы рефлексии в психологии профессиональной деятельности является ее изучения в трех ракурсах: личностном (осознание своего «Я»), предметно-функциональном (осознание и анализ собственной деятельности) и интерактивном (осознание своих действий через других людей). Определено, что важным признаком зрелости рефлексии и профессионального мастерства педагога является умение обеспечивать обратную связь. Рефлексия предоставляет способности самостоятельно решать проблемы, возникающие в профессиональной деятельности. На основе анализа литературных источников, определено, что рефлексивные процессы являются толчком к психологическому познанию. Выяснено, что специфика психологического познания объясняется гуманитарной направленностью знаний как особого типа познания, характеризующееся диалогичностью. Определено, что в психологии деятельности центральным этапом в процессе переработки информации считают принятие решения. Принятие решений педагогом происходит на поведенческом и деятельностном уровнях его активности. Отмечено, что специфика психологических знаний тифлопедагога обусловлена ​​необходимостью практического управления психическим развитием ребенка с нарушениями зрения. Достижению положительных сдвигов в развитии личности при глубоких нарушениях зрения способствует психологически грамотное поведение тифлопедагога. Эффективность реализации психологической компетентности тифлопедагога обеспечивается его познавательной и рефлексивной функциями.