Потенціал музики у підтримці резилієнтності молодших школярів в умовах війни: український контекст

Abstract

Дослідження присвячене вивченню ролі музики в підтримці резилієнтності (життєстійкості) українських молодших школярів під час воєнного часу. Актуальність дослідження посилюється тим, що молодші школярі є вразливою категорією, для яких військові події призвели до порушення їхніх базових прав на безпеку, освіту та фізіологічне і психоемоційне благополуччя. Тривале продовження війни посилює наслідки травматичного досвіду, спричиняючи відчуття страху, тривожності, самотності, а іноді й гніву у дітей, що вимагає реагування з боку освітньої та соціальної сфер. Аналіз сучасних наукових підходів до феномену «резилієнтність» дозволило виокремити концептуальні рамки, що використовуються у дослідженнях західних та вітчизняних науковців у окресленій проблемі. Базуючись на зарубіжних і вітчизняних дослідженнях автор дотримується тлумачення феномену «резилієнтність» як динамічного процесу успішної адаптації до стресу через інтеграцію внутрішніх (когнітивних, емоційних) і зовнішніх (соціальних, культурних) ресурсів; здатність до повноцінного функціонування відповідно своєму віку через визнання стресу, подолання стресу та самовдосконалення завдяки йому. Музика визначається як один із захисних факторів для підтримки життєстійкості через позитивний вплив на психоемоційний стан дітей, налагодження їх взаємодії, соціальних зав’язків за допомогою колективних музичних практик. В статті теоретично обгрунтовано використання моделі BASIC Ph. для підкреслення дієвості активного залучення дітей до фасилітованих музичних практик. Доводиться потенціал музичних практик (партисипативного музикування, активізації уяви та фантазії через заохочення до створення музичних казок, створення музичного супроводу до уявного майбутнього, танцювальних імпровізацій під музику, колективного співу із рухами), які здатні задіяти одразу кілька ресурсних каналів моделі BASIC Ph. Також представлено початковий етап організації спеціального музичного втручання на базі однієї із шкіл Київської області, спрямованого на підтримку резилієнтності молодших школярів засобами музики.The study is devoted to exploring the role of music in supporting the resilience of Ukrainian primary school children during wartime. The relevance of the research is reinforced by the fact that primary school children represent a particularly vulnerable group whose basic rights to safety, education, and physical and psycho-emotional well-being have been violated by the war. The prolonged continuation of hostilities exacerbates the consequences of traumatic experiences, causing feelings of fear, anxiety, loneliness, and sometimes anger among children, which requires an adequate response from the educational and social sectors. The analysis of contemporary scientific approaches to the phenomenon of “resilience” made it possible to identify the conceptual frameworks employed by both Western and Ukrainian scholars in addressing this issue. Based on foreign and domestic research, the author interprets the phenomenon of resilience as a dynamic process of successful adaptation to stress through the integration of internal (cognitive, emotional) and external (social, cultural) resources; the ability to function fully according to one’s developmental stage by recognizing stress, overcoming it, and achieving personal growth through this process. Music is defined as one of the protective factors for fostering resilience due to its positive influence on children’s psychoemotional state and its capacity to promote interaction and social connectedness through collective musical practices. The article provides a theoretical justification for applying the BASIC Ph model to emphasize the effectiveness of active engagement of children in facilitated musical practices. The potential of musical activities – such as participatory musicmaking, stimulating imagination and creativity through composing musical fairy tales, creating musical soundscapes of an imagined future, dance improvisations to music, and group singing with movement – is demonstrated, as these practices can simultaneously activate several resource channels within the BASIC Ph model. The article also presents the initial stage of organizing a special music-based intervention at one of the schools in the Kyiv region, aimed at supporting the resilience of primary school children through music.