Ромська нацiональна меншина в умовах вiйни: виклики документування, гуманiтарнi потреби та шляхи iнтеграцiї в Українi

Стаття «Ромська нацiональна меншина в умовах вiйни: виклики документування, гуманiтарнi потреби та шляхи iнтеграцiї в Українi» комплексно аналiзує критичнi соцiальнi, правовi та гуманiтарнi проблеми, з якими зiткнулася ромська спiльнота в перiод повномасштабної вiйськової агресiї. Збройна агресiя росiї, що загострилася пiсля 24 лютого 2022 року, стала головним викликом, актуалiзувавши питання захисту найбiльш уразливих груп. Ромська меншина, яка iсторично стикається з дискримiнацiєю, зiткнулася з «подвiйною маргiналiзацiєю» як переселенцi та як представники етносу з високим рiвнем упередженостi в суспiльствi.
Критично нагальною проблемою є масова вiдсутнiсть iдентифiкацiйних документiв, що в умовах вiйни перетворилася на загрозу фiзичному виживанню та критичний бар’єр для доступу до допомоги та евакуацiї. Вiдсутнiсть документiв позбавляє ромiв базових прав: медичної допомоги, соцiальних виплат, працевлаштуван-ня та захисту. Недокументованiсть залишає цiлi громади у «сiрiй зонi» правового поля, посилюючи сегрегацiю та роблячи їх невидимими для державних програм. За оцiнками громадських органiзацiй, лише на Закарпаттi у 2023 роцi проживало до 10 000 ромiв без належних документiв. Дослiдження ґрунтується на матерiалах пiлотного проєкту «Документування осiб з числа ромської нацiональної меншини», реалiзованого у Закарпатськiй областi у 2023–2024 роках за пiдтримки Уповноваженого ВРУ з прав людини та Ради Європи. Метою проєкту було виявлення, iдентифiкацiя та документування ро-мiв без документiв. Ключова роль у проєктi належала мережi жiнок-медiаторок фонду «Чiрiклi», якi виступали «культурними перекладачами», забезпечуючи комунiкацiю, психологiчну пiдтримку та знижуючи рiвень недовiри до державних установ. Завдяки проєкту 159 осiб отримали паспорт громадянина України (з них 57 — вперше), а 83 особи отримали свiдоцтво про народження. Результати пiдтвердили критичну необхiднiсть масштабування успiшних механiзмiв спiвпрацi. Водночас, виявлено, що проблема має системний характер i вимагає уваги на нацiональному рiвнi. Станом на кiнець 2024 року в Українi близько 236 тисяч осiб не мали громадянства або перебували пiд високим ризиком його втрати. Серед ключових рекомендацiй — внесення змiн до Правил ДРАЦС для спрощення внесення змiн/поновлення актових записiв та розробка ДМС порядку видачi тимчасового посвiдчення недокументованої особи. Iнтеграцiя ромської спiльноти розглядається як iнвестицiя у соцiальну згуртованiсть та економiчний розвиток України.

The article «The Roma National Minority in Wartime: Documentation Challenges, Humanitarian Needs, and Paths to Integration in Ukraine» comprehensively analyzes the critical social, legal, and humanitarian problems faced by the Roma community during the period of full-scale military aggression. russia’s armed aggression, which escalated after February 24, 2022, became the main challenge, bringing to the fore the issue of protecting the most vulnerable groups. The Roma minority, which has historically faced discrimination, has faced «double marginalization» as displaced persons and as representatives of an ethnic group with a high level of prejudice in society. A critically urgent problem is the massive lack of identification documents, which in wartime has turned into a threat to physical survival and a critical barrier to access to assistance and evacuation. The lack of documents deprives Roma of basic rights: medical care, social benefits, employment, and protection. Undocumented status leaves entire communities in a «gray zone» of the legal field, reinforcing segregation and making them invisible to state programs. According to estimates by civil society, organizations, in 2023, up to 10,000 Roma lived in Transcarpathia alone without proper documents. The study is based on the materials of the pilot project «Documentation of Persons from the Roma National Minority», implemented in the Transcarpathian region in 2023–2024 with the support of the VRU Commissioner for Human Rights and the Council of Europe. The goal of the project was to identify, identify and document undocumented Roma. A key role in the project belonged to the network of women mediators of the Chirikli Foundation, who acted as «cultural interpreters», providing communication, psychological support and reducing the level of distrust in state institutions. Thanks to the project, 159 people received a passport of a citizen of Ukraine (57 of them for the first time), and 83 people received a birth certificate. The results confirmed the critical need to scale up successful cooperation mechanisms. At the same time, it was revealed that the problem is systemic in nature and requires attention at the national level. As of the end of 2024, about 236 thousand people in Ukraine did not have citizenship or were at high risk of losing it. Among the key recommendations are amendments to the Rules of the State Civil Registry Office to simplify the process of amending/renewing civil status records and the development of a procedure for issuing a temporary certificate of an undocumented person by the State Migration Service. The integration of the Roma community is considered an investment in social cohesion and economic development of Ukraine.